IN MEMORIAM: Відійшов у вічність археолог Богдан Прищепа

На 68 році життя після тривалої хвороби відійшов у вічність доктор історичних наук Богдан Прищепа.

Про це повідомили в Інституті археології НАН України.

"Останні роки, в боротьбі з страшною недугою, Богдан Анатолійович спрямовував свої сили на комплексне дослідження регіонів Волині на основі справжньої інтеграції історичних та археологічних джерел. Його спостереження і висновки в цій царині є вкрай важливими, вони прокладають вірогідний історичний місток між етапами розвитку Давньої Русі та України. Богдан Анатолійович не встиг опублікувати результати цих досліджень. Сподіваємося, що вони все ж будуть надруковані", - йдеться у повідомленні.

Богдан Прищепа народився 14 серпня 1957 року на Полтавщині. Навчався на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Протягом 18 років Богдан Прищепа працював в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, де пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача відділу історії.

Керував археологічними експедиціями під час розкопок літописних городищ Дорогобужа, Муравиці, Степаня, Пересопниці, Корця.

З 1997 року Богдан Прищепа працював на посаді доцента кафедри всесвітньої історії Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету.

З 2003-го призначений на посаду директора Рівненської філії державного підприємства науково-дослідного центру "охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. Під його керівництвом проводилися рятівні археологічні розкопки в Острозі, Дубні, Рівному, на полі Берестецької битви. Член Польового комітету Інституту археології НАН України.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.