IN MEMORIAM: На фронті загинув історик та археолог Юрій Ревера

Історик та археолог Юрій Реверана загинув на Донеччині 27 серпня.

Про це повідомили у Науково-дослідному центрі "Рятівна археологічна служба".

"Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника", – йдеться в повідомленні.

Ревера Юрій Ігорович народився 20 червня 1973 року у місті Львові, у якому і навчався, і працював.  Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю "Історія України" (1992-1998).

Юрій Рева був активним учасником Революції Гідності. А з перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. 

"Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення РФ, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля … Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор. Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – "Граф"", – додали у археологійній службі.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.