АНОНС: Лекція Назара Косенка "Українське державотворення літа 1941:міфи, факти, наслідки"

Клуб "Інтелектуальний Ренесанс" запрошує на лекцію історика Назара Косенка на тему "Українське державотворення літа 1941:міфи, факти, наслідки".

Влітку 1941го ОУН під проводом Степана Бандери, всупереч волі двох світових тоталітарних імперій, розпочинає відновлення Української держави. Започаткований Актом 30 червня процес державного будівництва оповитий численними міфами. Українське державотворення під проводом Ярослава Стецька залишається однією з найбільш недооцінених подій національної історії.

Історик, дослідник української визвольної боротьби, ветеран російсько-української війни Назар Косенко, спираючись на маловідомі архівні свідчення та неопубліковані документи, відтворить драматичний перебіг і ключові рішення державотворчого експерименту ОУН влітку 1941 року. Під час лекції він розвіє найпоширеніші міфи довкола Акта 30 червня й покаже, яким насправді був масштаб та результати Українського державотворення 1941-го.

Коли: 17 серпня 2025 року, 16:30

Де: Львівська Медіатека (вулиця Мулярська, 2А)

Вхід вільний, за попередньою реєстрацією.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.