АНОНС: Територія Терору запрошує на подію "Коли почалася війна...": матеріали з фондової колекції музею

22 серпня у Території Терору відбудеться виставка "Коли почалася війна...", де покажуть матеріали з фондової колекції музею.

23 серпня відзначається День пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Дата вибрана не випадково: 1939 року цього дня був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа. Секретний протокол якого поділив сфери впливу у Центрально-Східній Європі між двома тоталітарними режимами: нацистським та радянським. Уже 1 вересня світ занурився у вир Другої світової війни.

Територія Терору запрошує на подію у форматі відкритих фондів, де розкажуть про початок війни через особисті архіви та історії, документи та фото, що десятиліттями зберігали пам'ять про пережите.

Ці предмети — не просто експонати. Вони є свідками того, як війна впливала на повсякденне життя: перші зустрічі з радянськими та німецькими військовими, зміна влади та пошук нових способів співіснування в умовах турбулентності, страху, руйнувань і втрат. Не пропустіть можливість поглянути на трагедію початку війни через призму особистих історій.

Захід відбудеться у межах міжнародної пересувної виставки "Шрам через усю Європу: пакт Гітлера-Сталіна".

Коли: 22 серпня, о 18:30

Де: Музей "Територія Терору". Львів, проспект Вʼячеслава Чорновола, 45Г

Вхід вільний

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.