У Миргороді перейменували вулицю на честь полеглого льотчика Дениса Василюка

У Миргороді вулицю перейменували на честь Героя України льотчика Дениса Василюка.

Про це повідомили у Полтавському представництві Українського інституту пам'яті.

Під час 61-ї сесії Миргородської міської ради депутати підтримали рішення про перейменування вулиці 8 Березня на честь Героя України, льотчика-винищувача Дениса Василюка. Таким чином громада вшанувала пам'ять захисника українського неба, який віддав життя у війні проти російських окупантів.

Денис Василюк родом із Джанкоя (Крим). Закінчив Харківський національний університет повітряних сил ім. І. Кожедуба та служив у 831-й бригаді тактичної авіації в Миргороді. З 2014 року виконував бойові завдання, був ветераном АТО/ООС, а після 24 лютого 2022 року здійснив понад 90 бойових вильотів, знищував ворожі літаки, ракети та дрони. Брав участь у звільненні острова Зміїний, мав позивний "FLASH" та став повним кавалером ордена "За мужність".

31-річний пілот загинув у травні 2024 року під час виконання бойового завдання: його літак збила російська ракета. В останні хвилини життя він устиг завдати удару по ворогу, врятувавши життя українським воїнам. 2 серпня 2024 року Президент України присвоїв Денису Василюку звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).

 
Денис Василюк

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.