У Миргороді перейменували вулицю на честь полеглого льотчика Дениса Василюка

У Миргороді вулицю перейменували на честь Героя України льотчика Дениса Василюка.

Про це повідомили у Полтавському представництві Українського інституту пам'яті.

Під час 61-ї сесії Миргородської міської ради депутати підтримали рішення про перейменування вулиці 8 Березня на честь Героя України, льотчика-винищувача Дениса Василюка. Таким чином громада вшанувала пам'ять захисника українського неба, який віддав життя у війні проти російських окупантів.

Денис Василюк родом із Джанкоя (Крим). Закінчив Харківський національний університет повітряних сил ім. І. Кожедуба та служив у 831-й бригаді тактичної авіації в Миргороді. З 2014 року виконував бойові завдання, був ветераном АТО/ООС, а після 24 лютого 2022 року здійснив понад 90 бойових вильотів, знищував ворожі літаки, ракети та дрони. Брав участь у звільненні острова Зміїний, мав позивний "FLASH" та став повним кавалером ордена "За мужність".

31-річний пілот загинув у травні 2024 року під час виконання бойового завдання: його літак збила російська ракета. В останні хвилини життя він устиг завдати удару по ворогу, врятувавши життя українським воїнам. 2 серпня 2024 року Президент України присвоїв Денису Василюку звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).

 
Денис Василюк

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.