Ім’я комуніста Ковпака усунули з назви будинку культури на Полтавщині

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрали з назви Котелевського будинку культури на Полтавщині.

Про це інформує представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рiшенням шiстдесят третьої ceciї Котелевської селищної ради за № 424З "Про змiну найменування, мiсцезнаходження комунального закладу культури "Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака Котелевської селищної ради" комунальний заклад перейменовано на "Котелевський селищний будинок культури" Котелевської селищної ради. 

"Нагадаю, що рішенням Полтавської міськради у Полтаві вулицю Ковпака перейменовано на Героїв ОУН. Розпорядженням Полтавської ОВА у м. Горішні Плавні вул. Ковпака перейменовано на пошану діяча ОУН, воїна УПА, політв'язня, одного із організаторів Кенгірського повстання Омеляна Суничука. У Києві демонтували погруддя Ковпаку в парку Слави. Ім'я Ковпака прибрано з публічного простору усіх сіл і міст Полтавської області, окрім Котелевської громади. Усунення імені Сидора Ковпака з назви Котелевського будинку культури – перший вагомий крок із мінімізації у громаді совєтського культу цього діяча СРСР", - зазначив Олег Пустовгар.

Сидір Ковпак обіймав керівні посади в органах влади СРСР та збройних формуваннях Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Із 1919 р. член ВКП(б), у 1917-19 рр. Ковпак зі зброєю в руках виступив проти незалежності України: брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу сталінського ОГПУ. З 1937 р. очолює совєтський окупаційний виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів Української повстанської армії (УПА), яка виборювала незалежність України у боях як проти червоних окупантів з армії Сталіна, так і проти коричневих-з армії Гітлера. З 1944 р. Сидір Ковпак-депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у розшуку та репресіях проти антирадянських діячів.

 
Демонтаж погруддя Ковпака у Києві 

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.