Ім’я комуніста Ковпака усунули з назви будинку культури на Полтавщині

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрали з назви Котелевського будинку культури на Полтавщині.

Про це інформує представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рiшенням шiстдесят третьої ceciї Котелевської селищної ради за № 424З "Про змiну найменування, мiсцезнаходження комунального закладу культури "Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака Котелевської селищної ради" комунальний заклад перейменовано на "Котелевський селищний будинок культури" Котелевської селищної ради. 

"Нагадаю, що рішенням Полтавської міськради у Полтаві вулицю Ковпака перейменовано на Героїв ОУН. Розпорядженням Полтавської ОВА у м. Горішні Плавні вул. Ковпака перейменовано на пошану діяча ОУН, воїна УПА, політв'язня, одного із організаторів Кенгірського повстання Омеляна Суничука. У Києві демонтували погруддя Ковпаку в парку Слави. Ім'я Ковпака прибрано з публічного простору усіх сіл і міст Полтавської області, окрім Котелевської громади. Усунення імені Сидора Ковпака з назви Котелевського будинку культури – перший вагомий крок із мінімізації у громаді совєтського культу цього діяча СРСР", - зазначив Олег Пустовгар.

Сидір Ковпак обіймав керівні посади в органах влади СРСР та збройних формуваннях Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Із 1919 р. член ВКП(б), у 1917-19 рр. Ковпак зі зброєю в руках виступив проти незалежності України: брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу сталінського ОГПУ. З 1937 р. очолює совєтський окупаційний виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів Української повстанської армії (УПА), яка виборювала незалежність України у боях як проти червоних окупантів з армії Сталіна, так і проти коричневих-з армії Гітлера. З 1944 р. Сидір Ковпак-депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у розшуку та репресіях проти антирадянських діячів.

 
Демонтаж погруддя Ковпака у Києві 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.