Ім’я комуніста Ковпака усунули з назви будинку культури на Полтавщині

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрали з назви Котелевського будинку культури на Полтавщині.

Про це інформує представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рiшенням шiстдесят третьої ceciї Котелевської селищної ради за № 424З "Про змiну найменування, мiсцезнаходження комунального закладу культури "Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака Котелевської селищної ради" комунальний заклад перейменовано на "Котелевський селищний будинок культури" Котелевської селищної ради. 

"Нагадаю, що рішенням Полтавської міськради у Полтаві вулицю Ковпака перейменовано на Героїв ОУН. Розпорядженням Полтавської ОВА у м. Горішні Плавні вул. Ковпака перейменовано на пошану діяча ОУН, воїна УПА, політв'язня, одного із організаторів Кенгірського повстання Омеляна Суничука. У Києві демонтували погруддя Ковпаку в парку Слави. Ім'я Ковпака прибрано з публічного простору усіх сіл і міст Полтавської області, окрім Котелевської громади. Усунення імені Сидора Ковпака з назви Котелевського будинку культури – перший вагомий крок із мінімізації у громаді совєтського культу цього діяча СРСР", - зазначив Олег Пустовгар.

Сидір Ковпак обіймав керівні посади в органах влади СРСР та збройних формуваннях Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Із 1919 р. член ВКП(б), у 1917-19 рр. Ковпак зі зброєю в руках виступив проти незалежності України: брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу сталінського ОГПУ. З 1937 р. очолює совєтський окупаційний виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів Української повстанської армії (УПА), яка виборювала незалежність України у боях як проти червоних окупантів з армії Сталіна, так і проти коричневих-з армії Гітлера. З 1944 р. Сидір Ковпак-депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у розшуку та репресіях проти антирадянських діячів.

 
Демонтаж погруддя Ковпака у Києві 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.