Ім’я комуніста Ковпака усунули з назви будинку культури на Полтавщині

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрали з назви Котелевського будинку культури на Полтавщині.

Про це інформує представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рiшенням шiстдесят третьої ceciї Котелевської селищної ради за № 424З "Про змiну найменування, мiсцезнаходження комунального закладу культури "Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака Котелевської селищної ради" комунальний заклад перейменовано на "Котелевський селищний будинок культури" Котелевської селищної ради. 

"Нагадаю, що рішенням Полтавської міськради у Полтаві вулицю Ковпака перейменовано на Героїв ОУН. Розпорядженням Полтавської ОВА у м. Горішні Плавні вул. Ковпака перейменовано на пошану діяча ОУН, воїна УПА, політв'язня, одного із організаторів Кенгірського повстання Омеляна Суничука. У Києві демонтували погруддя Ковпаку в парку Слави. Ім'я Ковпака прибрано з публічного простору усіх сіл і міст Полтавської області, окрім Котелевської громади. Усунення імені Сидора Ковпака з назви Котелевського будинку культури – перший вагомий крок із мінімізації у громаді совєтського культу цього діяча СРСР", - зазначив Олег Пустовгар.

Сидір Ковпак обіймав керівні посади в органах влади СРСР та збройних формуваннях Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Із 1919 р. член ВКП(б), у 1917-19 рр. Ковпак зі зброєю в руках виступив проти незалежності України: брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу сталінського ОГПУ. З 1937 р. очолює совєтський окупаційний виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів Української повстанської армії (УПА), яка виборювала незалежність України у боях як проти червоних окупантів з армії Сталіна, так і проти коричневих-з армії Гітлера. З 1944 р. Сидір Ковпак-депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у розшуку та репресіях проти антирадянських діячів.

 
Демонтаж погруддя Ковпака у Києві 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.