Польові командири Помаранчевого Майдану передали унікальні матеріали до фондів Музею Майдану

Польові командири Майдану 2004 року передали документи, фото- та відеоматеріали часів Помаранчевої революції.

Про це інформує Національний музей Революції Гідності.

Польові командири Майдану 2004 року, народні депутати України минулих скликань Володимир Філенко і Тарас Стецьків, а також – історик Олександр Зінченко, привідкрили непублічну частину тогочасних подій, які дають глибше розуміння процесів.

Насамперед – як організовувалися акції, які передували революції, як планувався і готувався Майдан. Чимало про це написано у книзі Володимира Філенка "Партитура революції", кілька примірників якої люб'язно надано у Бібліотеку Музею Майдану.

До архіву Музею Володимир Філенко передав багато цифрових фото- та відеоматеріалів Помаранчевої революції, а також – папку документів, які розкривають процес організації заходів, мітингів, акцій. Свого часу ці матеріали були таємними: якби протести були неуспішними, вони могли нести небезпеку для організаторів. Тепер це унікальній матеріал для дослідників.

"Також Володимир Філенко подарував два фотопанно, які передають настрій та масштаби протестів Помаранчевої революції в Києві. Ці знімки просто дихають атмосферою тих днів: єдністю, незламною вірою та силою духу людей, які вийшли відстояти свій вибір", - йдеться у повідомленні.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.