Польові командири Помаранчевого Майдану передали унікальні матеріали до фондів Музею Майдану

Польові командири Майдану 2004 року передали документи, фото- та відеоматеріали часів Помаранчевої революції.

Про це інформує Національний музей Революції Гідності.

Польові командири Майдану 2004 року, народні депутати України минулих скликань Володимир Філенко і Тарас Стецьків, а також – історик Олександр Зінченко, привідкрили непублічну частину тогочасних подій, які дають глибше розуміння процесів.

Насамперед – як організовувалися акції, які передували революції, як планувався і готувався Майдан. Чимало про це написано у книзі Володимира Філенка "Партитура революції", кілька примірників якої люб'язно надано у Бібліотеку Музею Майдану.

До архіву Музею Володимир Філенко передав багато цифрових фото- та відеоматеріалів Помаранчевої революції, а також – папку документів, які розкривають процес організації заходів, мітингів, акцій. Свого часу ці матеріали були таємними: якби протести були неуспішними, вони могли нести небезпеку для організаторів. Тепер це унікальній матеріал для дослідників.

"Також Володимир Філенко подарував два фотопанно, які передають настрій та масштаби протестів Помаранчевої революції в Києві. Ці знімки просто дихають атмосферою тих днів: єдністю, незламною вірою та силою духу людей, які вийшли відстояти свій вибір", - йдеться у повідомленні.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".