АНОНС: Розмова з Олександром Клименком "Жити всередині історії: фотографія як свідчення часу"

23 травня відбуденться artist talk із воєнним фотокореспондентом Олександром Клименком.

Про це інформує Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP.

Олександр Клименко — один із тих фотографів, чия присутність стала невидимою частиною історії України. Він був на вулиці Грушевського 19 січня 2014 року. Він знімав фронт на Донбасі з перших місяців війни. Він документував Незалежність, Африканські конфлікти, руїни Слов'янська, фортеп'яно у розбитому будинку в Пісках — і тіла загиблих у морзі Бахмута.

Поговоримо:

– про інтуїцію та чуття, яке веде фотографа до серця події;

– про те, чому чорно-біле фото може вдарити сильніше, ніж найяскравіші кольори;

– про українську школу воєнної фотографії — і як вона виглядає у світових очах;

– про кадри, які не відпускають, і про ті, які не встиг зробити;

– про людей, з якими пройдено шлях: від Макса Левіна до "Да Вінчі".

Це не лише розмова про війну, камеру і майстерність. Це — розмова про пам'ять. І про те, як залишитись живим — у кожному сенсі.

Коли: 23 травня о 19:00, подія відбудеться онлайн. 

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.