АНОНС: Розмова з Олександром Клименком "Жити всередині історії: фотографія як свідчення часу"

23 травня відбуденться artist talk із воєнним фотокореспондентом Олександром Клименком.

Про це інформує Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP.

Олександр Клименко — один із тих фотографів, чия присутність стала невидимою частиною історії України. Він був на вулиці Грушевського 19 січня 2014 року. Він знімав фронт на Донбасі з перших місяців війни. Він документував Незалежність, Африканські конфлікти, руїни Слов'янська, фортеп'яно у розбитому будинку в Пісках — і тіла загиблих у морзі Бахмута.

Поговоримо:

– про інтуїцію та чуття, яке веде фотографа до серця події;

– про те, чому чорно-біле фото може вдарити сильніше, ніж найяскравіші кольори;

– про українську школу воєнної фотографії — і як вона виглядає у світових очах;

– про кадри, які не відпускають, і про ті, які не встиг зробити;

– про людей, з якими пройдено шлях: від Макса Левіна до "Да Вінчі".

Це не лише розмова про війну, камеру і майстерність. Це — розмова про пам'ять. І про те, як залишитись живим — у кожному сенсі.

Коли: 23 травня о 19:00, подія відбудеться онлайн. 

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.