Прах Євгена Коновальця перепоховають в Україні

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про перепоховання в Україні останків полковника Армії Української Народної Республіки, першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Відповідне розпорядження №703 від 15 липня оприлюднено на Урядовому порталі.

Міністерству закордонних справ доручено забезпечити взаємодію з уповноваженими органами Королівства Нідерландів для отримання дозволів на ексгумацію останків Коновальця та їх перевезення до України. Після репатріації останків уряд передбачив проведення урочистих заходів під час перетину державного кордону та в Києві, а також перепоховання на території Національного військового меморіального кладовища з відданням військових почестей.

"У 1938 році під час похорону Вождя у Роттердамі, українські націоналісти склали присягу: як тільки Україна відновить державну самостійність, прах великого Полковника буде перенесено до стольного Києва. Наступник Коновальця на становищі Голови ОУН полковник Андрій Мельник кожного разу заявляв про вірність цьому заповіту. І ось, незабаром герой повернеться в Україну. Друже Голово, Україна, Ваш друг і соратник Андрій Мельник чекають на Вас!", - написав на своїй сорінці у Фейсбук Голова ОУН Богдан Червак.

Євген Коновалець (1891–1938) - український військовий, політичний і громадський діяч, організатор Корпусу Січових стрільців, полковник Армії УНР, засновник і перший голова Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року у Роттердамі його вбив агент радянської спецслужби Павло Судоплатов. Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

Нагадаємо, 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали полковника Армії УНР, другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.