Прах Євгена Коновальця перепоховають в Україні

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про перепоховання в Україні останків полковника Армії Української Народної Республіки, першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Відповідне розпорядження №703 від 15 липня оприлюднено на Урядовому порталі.

Міністерству закордонних справ доручено забезпечити взаємодію з уповноваженими органами Королівства Нідерландів для отримання дозволів на ексгумацію останків Коновальця та їх перевезення до України. Після репатріації останків уряд передбачив проведення урочистих заходів під час перетину державного кордону та в Києві, а також перепоховання на території Національного військового меморіального кладовища з відданням військових почестей.

"У 1938 році під час похорону Вождя у Роттердамі, українські націоналісти склали присягу: як тільки Україна відновить державну самостійність, прах великого Полковника буде перенесено до стольного Києва. Наступник Коновальця на становищі Голови ОУН полковник Андрій Мельник кожного разу заявляв про вірність цьому заповіту. І ось, незабаром герой повернеться в Україну. Друже Голово, Україна, Ваш друг і соратник Андрій Мельник чекають на Вас!", - написав на своїй сорінці у Фейсбук Голова ОУН Богдан Червак.

Євген Коновалець (1891–1938) - український військовий, політичний і громадський діяч, організатор Корпусу Січових стрільців, полковник Армії УНР, засновник і перший голова Організації українських націоналістів. 23 травня 1938 року у Роттердамі його вбив агент радянської спецслужби Павло Судоплатов. Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

Нагадаємо, 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали полковника Армії УНР, другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.