АНОНС: Лекція Івана Хоми "Євген Коновалець і створення Військової організації (серпень 1920 - літо 1924 р.)"

21 вересня у Львові відбудеться лекція історика Івана Хоми на тему "Євген Коновалець і створення Військової організації (серпень 1920 - літо 1924 р.)".

Після невдачі перших визвольних змагань група українських ветеранів відмовляється припинити збройну боротьбу за незалежність Батьківщини. У вкрай несприятливих та складних умовах вони не опускають рук, гуртуючись в підпільну мережу. В центрі цього процесу опиняється полковник Євген Коновалець - один з найкращих воєначальників УНР.

Підпільна військова формація, що увійшла в історію як Українська військова організація (УВО), відкриває нову сторінку визвольної боротьби. Її революційна діяльність заклала фундамент для постання ОУН.

Як з'явилася УВО? Якими були перші акції українських революціонерів проти окупантів? Яку роль відіграв у процесі створення та становлення військової організації Євген Коновалець?

Відповіді на ці та інші запитання ви отримаєте під час лекції Івана Хоми — провідного українського дослідника життєвого шляху Євгена Коновальця.

Коли: 21 вересня, 16.00

Де: перша Львівська Медіатека, вул. Мулярська, 2а

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.