АНОНС: Презентація видання "Російська навала. Окупація. Спротив (2022): Усні свідчення мешканців Київщини"

У двох книгах цього видання зібрано 63 усноісторичні інтерв’ю з очевидцями перших місяців широкомасштабного російського вторгнення – мешканцями 42 населених пунктів Броварського, Бучанського та Вишгородського районів Київщини.

Про перші години вторгнення і життя під окупацією, блокаду й обстріли, бойові дії та евакуацію, спротив і територіальну оборону, волонтерство й взаємодопомогу, про очікування звільнення та повернення до своїх громад. У центрі видання – люди та їхні особисті історії. Саме через них вимальовується мозаїка досвідів Київщини у перші місяці великої війни – від розгубленості перших днів до взаємопідтримки, спротиву й відновлення.

Спікерами зустрічі стануть укладачі видання:

Світлана Маховська, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу етнології Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф; наукова співробітниця Інституту історії України НАН України 

Олена Боряк, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф 

Олександр Васянович, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф 

Микола Грінчук, кандидат економічних наук, завідувач сектору з питань внутрішнього аудиту Державного агентства України з управління зоною відчуження 

Модеруватиме розмову історикиня, завідувачка сектору усної історії та збереження історичних свідчень Українського інституту національної пам'яті Тетяна Ковтунович.

Під час презентації укладачі видання розкажуть про особливості польової роботи в умовах війни, як працювати з пам'яттю про травматичний досвід, що залишається за межами готового тексту інтерв'ю, як зробити видання максимально інформативним для читачів та чому усні свідчення сьогодні є важливим історичним джерелом.

Коли: 13 жовтня 2026 року, 17:00

Участь у презентації безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Інформацію про місце проведення буде повідомлено додатково зареєстрованим учасникам.

Організатори події Національний музей Революції Гідності, Інститут історії України НАН України, ГО "Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни", Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.