Російський дрон поцілив у Національну академію наук України

28 вересня під час чергової повітряної атаки Росії на Київ безпілотник влучив у будівлю Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54.

У будівлі, у яку влучив дрон, розташовувалася Президія Національної академії наук України — керівний орган НАН. Тут розміщено кабінети президента НАН, віцепрезидентів, секретаріат усіх відділень Академії та інші керівні органи академії.

Через удар Росії по будівлі Національної академії наук постраждав колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони України Володимир Горбулін. Його помічниця загинула.

Через дії країни-агресорки у Києві суттєво пошкоджена пам'ятка архітектури середини XIX століття, відома як Пансіон графині Левашової. У користування Національної академії наук, заснованої рішенням гетьмана Павла Скоропадського у лютому 1918 року, будівля була передана у 1919-му наказом народного комісара освіти УРСР Володимира Затонського.

НАН України проводить фундаментальні та прикладні дослідження у природничих, технічних, суспільних і гуманітарних науках. Академія обʼєднує 14 наукових відділень і понад 150 наукових установ. Станом на початок 2026 року в НАН України працювали близько 24 000 людей, з них понад 13 000 наукових працівників. Академію очолює академік Анатолій Загородній, який є її президентом із 2020 року.

Більше про історію будувлі Національної академії наук України читайте у статті.  

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".