Російський дрон поцілив у Національну академію наук України

28 вересня під час чергової повітряної атаки Росії на Київ безпілотник влучив у будівлю Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54.

У будівлі, у яку влучив дрон, розташовувалася Президія Національної академії наук України — керівний орган НАН. Тут розміщено кабінети президента НАН, віцепрезидентів, секретаріат усіх відділень Академії та інші керівні органи академії.

Через удар Росії по будівлі Національної академії наук постраждав колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони України Володимир Горбулін. Його помічниця загинула.

Через дії країни-агресорки у Києві суттєво пошкоджена пам'ятка архітектури середини XIX століття, відома як Пансіон графині Левашової. У користування Національної академії наук, заснованої рішенням гетьмана Павла Скоропадського у лютому 1918 року, будівля була передана у 1919-му наказом народного комісара освіти УРСР Володимира Затонського.

НАН України проводить фундаментальні та прикладні дослідження у природничих, технічних, суспільних і гуманітарних науках. Академія обʼєднує 14 наукових відділень і понад 150 наукових установ. Станом на початок 2026 року в НАН України працювали близько 24 000 людей, з них понад 13 000 наукових працівників. Академію очолює академік Анатолій Загородній, який є її президентом із 2020 року.

Більше про історію будувлі Національної академії наук України читайте у статті.  

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.