У Львові презентують перший в Україні каталог книг-першодруків

10 жовтня 2011 року о 17.00 у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5) відбудеться презентація книги про інкунабули бібліотеки Львівського національного університету.

Про це повідомляє прес-центр ЛНУ імені Франка.

Повністю книга називається "Інкунабули Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecae Universitatis Leopoliensis: Catalogus ".

Це друге, розширене та доповнене видання каталогу першодруків, укладеного й опублікованого ще у 1958 році відомим бібліографом Федором Максименком, приурочене до 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчю Львівського національного університету імені Івана Франка.

Упорядники додали нарис про історію формування та каталогізацію колекції інкунабул університетської книгозбірні, кольоровий ілюстративний матеріал, а також - неопубліковані раніше документи 1937-1982 років.

Інкунабула - книга, видана у періоді між початком книгодрукування і січнем 1501 року.

Довідка:

Формування збірки інкунабул бібліотеки Львівського університету розпочалося у 1784 році завдяки поповненню фондів колекцією Ніколая Пія Ґареллі та передачі до університетської книгозбірні  у 1784-1786 роках книг із 147 монастирів, закритих унаслідок секуляризаційної політики імператора Йосифа ІІ Габсбурга.

Кількість першодруків у колекції протягом бурхливої історії постійно змінювалася: від понад 600 одиниць у 1786 році до 541 одиниці (після передачі особливо цінних екземплярів до Придворної імператорської бібліотеки у Відні); від уцілілих після пожежі 1848 року 205 інкунабул до 336 одиниць станом на 1939 рік. Під час німецької окупації з університетської книгозбірні було вивезено більшість першодруків.

Станом на 1958 рік Наукова бібліотека Університету володіла найбільшою на той час колекцією інкунабул серед університетських книгозбірень України, яка нараховувала 40 найменувань. Повоєнний каталог "Першодруків (інкунабул) Наукової бібліотеки Львівського університету" українського бібліографа Федора Максименка одразу став визначною подією у галузі українського інкунабулознавства. Фактично це була спроба укласти зведений каталог першодруків з оцінкою стану їхніх зібрань у Львові.

Після атрибуції фрагментів книг XV століття й окремих невідомих університетським бібліографам стародруків, здійсненої завідувачем відділу рукописних, стародрукованих і рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наталією Швець та її співробітниками упродовж 1996-2007 років, фонд Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка нараховує 57 інкунабул.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.