АНОНС: Конкурс шкільних проектів "Повсякденне життя у СРСР у 1980-1991 роках"

Чеська громадська організація Асоціація з міжнародних питань АМО оголошує про проведення конкурсу шкільних усноісторичних проектів для вчителів історії і суспільних дисциплін.

На конкурс будуть прийматися проекти, усноісторичні інтерв’ю, які були реалізовані вперше і виконані за методикою "Oral history". Необхідна методична підтримка для реалізації проекту є на сайті www.ustnayaistoriya.info у розділі "Усна історія" і також у методичному посібнику "Жива історія. Метод усної історії в школі"

Мета конкурсу — вивчення новітньої історії з точки зору мультиперспективності. У ході проекту учні навчаться формулювати питання, робити інтерв’ю, аналізувати його, бачити поле для дискусій. Реалізація проекту допоможе усвідомити, що історію завжди хтось проживає, має інший досвід і згідно з цим досвідом він інтерпретує події.

Шість кураторів кращих проектів, які будуть вибиратися журі, візьмуть участь в освітній поїздці до Чеської Республіки. Витрати оплічує організатор, АМО. Під час поїздки учасники отримають можливість глибше познайомитися з вивченням новітньої історії в Чеській Республіці.

Терміни реалізації:

Реєстрація шкіл та вчителів: до 30. 09. 2015.

Подача проектів на конкурс: до 15. 11. 2015.

Для реєстрації у проекті та за додатковою інформацією зайдіть на сайт "Усна історія".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.