In memoriam. Помер 99-річний льотчик — учасник Битви за Британію

У Великій Британії у віці 99 років помер учасник "Битви за Британію".

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі" з посиланням на Меморіальний трест Битви за Британію.

Офіцер-льотчик Кеннет Естілл Вілкінсон народився 29 червня 1918 році в Берроу-ін-Фернесс. Призваний до війська 1 вересня 1939 року.

У жовтні 1940 року після проходження підготовки був приписаний до 616-ї, згодом 19-ї ескадрильї Королівських ВПС. Звільнився з військової служби в 1945 році.

У цивільному житті працював інженером-кошторисником. Одним із його проектів був залізничний вокзал Бірмінгем-Нью-стрит, що є найбільшим у м. Бірмінгемі. 

Вілкінсон біля свого винищувача "Спітфайєр". Фото: родина Вілкінсон.

За даними Меморіального тресту Битви за Британію, містер Вілкінсон був активним членом Асоціації льотчиків-винищувачів Битви за Британію (Battle of Britain Fighter Association)

У нього залишилися донька Пенні та онук Пірс.

Відставний полковник авіації Патрік Тутал повідомив, що Вілкінсон був "першим, хто приєднався до Асоціації в 1958 році". За  його словами, серед її членів було 10-ро людей у віці від 95 до 99 років.

Битва за Британію стала поворотним пунктом для Великої Британії в Другій світовій війні. Завдяки рішучій відсічі, яку дали Королівські ВПС німецькому наступові на морську оборону Англії, Німеччина змушена була скасувати свої плани вторгнення на острови.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.