У Франції розкопали давньоримське місто, яке чудово збереглося. ФОТО

На околиці міста Сент-Коломб-ле-В'єнн у південно-східній Франції археологи розкопали квартал давньоримського міста з мозаїками й меблями, що добре збереглися.

Команда виявила знахідку під час розкопування майже 7000 кв. м ґрунту на берегах р. Рони, де планувалося звести три нові будинки, передає "Сі-Ен-Ен".

"Це неймовірне відкриття, тому що це найбільший розкоп римського міста за майже 50 років", — повідомив "Сі-Ен-Ен" науковий керівник робіт Беньямін Клемент.

 

"Ми знали, що ця зона містить у собі багато чого, але такого не очікували", — сказав Клемент і додав: "Усе так добре збереглося".

Частини міста можна датувати першим століттям. Відмінний стан решток особливо дивує, тому що команда археологів припускає, що містом пройшлося дві пожежі у другому й третьому століттях н. е.

Попередні розкопки почалися у квітні, коли археологи працювали над тим, щоб приготувати місце для нових будівель.

 

Франція оголосила розкоп "винятковим відкриттям" і дозволила археологам, які повинні були закінчити розкопки в вересні, продовжувати до грудня.

"Нашою роботою тепер є зібрати мозаїки, зробити знімки та взяти проби ґрунту, — сказав Клемент. — У нас є 2,5 роки, щоб зберегти та відновити [артефакти]. Тоді ми ми повинні будемо повернути їх державі".

 

Широка публіка матиме змогу побачити археологічні знахідки на виставках, запланованих у 2019 і 2020 роках у музеї комуни Сен-Ромен-ан-Галь.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.