Польське МЗС оголосило конкурс на найкращу популярну публікацію з історії Польщі

Міністр закордонних справ Республіки Польща оголосив конкурс на найкращу публікацію, що популяризує історію Польщі (іноземною мовою) та історію польської дипломатії (польською мовою), які було опубліковано в 2015-2016 роках.

Історики можуть подавати свої публікації до 15 вересня 2017 року, пише сайт Польського інституту в Києві.

У конкурсі розглядатимуться як наукові монографії, так і публікації популярно-наукового характеру.

Переможець конкурсу у категорії "Найкраща публікація, що популяризує історію Польщі іноземною мовою"отримає нагороду у розмірі 10 тисяч євро.

Переможець конкурсу у категорії "Найкраща публікація, що популяризує історію польської дипломатії польською мовою" отримає нагороду у розмірі 20 тисяч злотих.

Умови участі в конкурсі: 

  • Подання публікації до 15 вересня 2017 року (дата отримання публікації має значення).
  • Роботи необхідно подавати у 3 екземплярах, додаючи до них (за можливістю) опубліковані рецензії та відгуки видавництв.
  • Участь у цьогорічному конкурсі можуть брати лише роботи, опубліковані в 2015-2016 роках.
  • Публікації необхідно надіслати на адресу: Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Departament Dyplomacji Publicznej i Kulturalnej, Al. J. Ch. Szucha 23, 00-580 Warszawa. На конверті потрібно зазначити „Konkurs Historyczny Ministra SZ" або ж особисто занести до Міністерства закордонних справ Респубілки Польща: al. J. Ch. Szucha 21, вхід від вул. Litewskiej, з понеділка по п’ятницю з 8:15 до 16:15.

Додаткові запитання слід спрямовувати на адресу: emilia.jasiuk@msz.gov.pl, зазначивши у темі листа „Konkurs Historyczny Ministra SZ".

Примірники публікацій не повертатимуться.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.