Вийшло дослідження торгово-грошових відносин на середньовічному Поділлі

Вийшло історико-нумізматичне дослідження про торгово-грошові відносини на Поділлі в ХІV – середині ХVІІ ст.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" видавець Олег Філюк.

Автором книги є кандидат історичних наук Олексій Бакалець, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка.

Як сказано в анотації, в даному виданні широко представлені монетні знахідки ХІV– середини ХVІІ ст., виявлені на теренах історичного Поділля в середині ХІХ – на початку ХХІ ст., дано їх детальний опис.

 

На основі історичного та фактичного матеріалу з 360 монетних скарбів автор розкрив особливості грошового обігу та лічбу монет на території Поділля, яке перебувало у складі Подільського удільного князівства (1356–1403), Великого князівства Литовського (1403–1569), Польського королівства (Західне Поділля у 1449–1569) та Речі Посполитої (1569–1772), показав можливості нумізматики як джерела для вивчення актуальних питань середньовічної регіональної історії, грошового обігу і торговельних зв’язків.

 

Книгу проілюстровано монетами, виявленими у фондах Вінницького, Хмельницького, Черкаського обласних краєзнавчих музеїв, історико-культурних заповідників: "Буша", "Кам`янець-Подільський", "Меджибіж", "Збараж", "Чигирин" Могилів-Подільського, Хмільницького і Красилівського районних краєзнавчих музеїв, Барського, Деражнянського, Віньковецького районних історичних музеїв, а також з місцевих приватних нумізматичних колекцій.

 

Читач має можливість ознайомитися з різними номіналами монет Польського королівства та Речі Посполитої ХIV–ХVІІІ ст., які перебували в грошовому обігу Поділля поряд з іншими європейськими монетами.

Книгу адресовано історикам, економістам, нумізматам, краєзнавцям, працівникам музеїв, мистецтвознавцям, колекціонерам, ювелірам і всім, хто цікавиться середньовічною та новою історією і нумізматикою.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.