АНОНС: "Україна крок за кроком" – краєзнавчий похід між найдавнішими містами України

З 27 серпня по 3 вересня активісти пішки пройдуть із Києва до Чернігова в рамках проекту "Україна крок за кроком".

"Крок за кроком пройти і відчути свою країну. Від міста до міста, від села до села. Зустрітися з людьми, які йдуть поруч. Зустрітися з тими, хто творить паростки нової країни у містах і селах, до яких приведе наш шлях. Оживляти історію. Творити разом образ майбутнього. Спільно діяти в сучасності, перетворюючи цей образ на реальність. Крок за кроком", – говорять організатори акції – рух добровольців "Простір свободи". 

За словами організаторів, перший маршрут проляже між найдавнішими українськими містами у напрямку, на якому українці не раз творили власну державу й боронили свою свободу. Між двома найдавнішими українськими храмами ХІ століття. 

Перший крок учасники походу зроблять від стін Святої Софії о 12 годині 27 серпня 2017 року, 27-го року новітньої незалежності України. За перший день буде пройдено 27 км. А закінчать об 11 годині 3 вересня біля стін Спасо-Преображенського собору Чернігова, подолавши майже 170 км.

"Головна мета – зустрічі і налагодження співпраці учасників походу (людей з різних кінців України) з представниками місцевих ініціатив, які творять нову країну знизу і потребують підтримки і взаємодії з однодумцями. Також ми покладемо початок новим ініціативам, які розвиватимемо впродовж наступних місяців і років", – зазначають організатори походу.  

 

ДЕТАЛІ МАРШРУТУ 

Неділя, 27 серпня. 

Перехід Київ-Бровари, 27 км 

Kyiv, Ukraine Збір на Софійськомй майдані 11.30
12.00 - перехід з Софійського Майдану до Михайлівського Майдану й Хрещатика
12.50 - Майдан Незалежності (початок Інститутської) - започаткування ініціативи "Простір майдану" за участю представників Музей Революції Гідності / Revolution of Dignity Museum та Український інститут національної пам'яті
13.10 - 14.40 - перехід Алея Героїв Небесної Сотні – Меморіал Голодомору – Києво-Печерська Лавра – набережна Дніпра.
15.00 - міст Метро - започаткування громадської кампанії "Живий Дніпро".
15.15 - 20.15 - перехід Гідропарк-Кафедральний собор УГКЦ - Биківнянський ліс – Бровари. 

Понеділок, 28 серпня. 
10.00 - 11.00 - Бровари, біля скульптури Русалоньки в парку Перемоги - зустріч з депутатами Броварськогої міськради, громадськими активістами Андрій СаукOleh Berestovy та ін.: розмова про громадську участь і громадський бюджет, а також про впровадження роздільного збирання й переробки відходів.
11.00 - 20.00 - перехід Бровари – Семиполки, 29 км

Вівторок, 29 серпня. 
9.30 - зустріч з Павло Білоус біля його унікального поселення на північній околиці Семиполки 
10.30-20.00 - перехід Семиполки – Козелець, 30 км

Середа, 30 серпня. 
10.00 зустріч у Kozelets на тему розвитку туризму й відродження культурної спадщини. Мала зала районної ради (3 поверх), вул.Соборності, 27
12.00 - 19.00. Перехід Козелець-Лемеші-Гайове, 22 км

Четвер, 31 серпня. 
9.00 - 17.00 - перехід Гайове-Ладинка, 28 км

П’ятниця, 1 вересня.

Пауза в поході. Можна з вечора четверга до ранку суботи роз’їхатися у справах, бажаючі можуть провести цей час на турбазі в Ладинці на березі Десни. 

Субота, 2 вересня. 

10.30 - 17.30 - перехід Ладинка-Количівка, 23 км. 
18.00 - 19.30 - зустріч в Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv (с. Количівка, пров.Луговий, 1-Г) - про завдання громадянського суспільства в питанні захисті права на належну медичну допомогу.

Неділя, 3 вересня.

Перехід Количівка-Чернігів, 10 км. 

11.00 - закінчення походу біля Спасо-Преображенського Собору вChernihiv
12.00 - "Як зробити Чернігів місцем масового туризму?" - зустріч учасників походу з чернігівськими експертами та активістами - Культурно-мистецький центр #Інтермеццо (вул.Шевченка, 9) 

ЯК УЗЯТИ УЧАСТЬ

1. Іти разом із усіма (увесь маршрут, один або кілька днів чи навіть кілька кілометрів). Взяти участь у зустрічах на маршруті.
2. Взяти участь у підготовці чи проведенні окремих зустрічей 
3. Допомогти матеріально (кошти, допоміжний транспорт тощо для походу) 
4. Поширити інформацію, запросити друзів та однодумців

ПРОХАННЯ ЗАПОВНИТИ РЕЄСТРАЦІЙНУ ФОРМУ:
https://docs.google.com/forms/d/1rCc1EceOeuNL54de5LJGh2YbXX04G4PSnoe_nbEboHI/viewform?edit_requested=true

Ночівлі під дахом. Носити багато речей не потрібно – їх підвезуть до місця ночівлі на авто. Участь у поході безкоштовна, але добровільні пожертви вітаються. До маршруту учасники добираються самостійно і за власний кошт. Винятки можливі – якщо Вам потрібне часткове відшкодування проїзду чи інша допомога – звертайтеся до організаторів.

Похід із Києва до Чернігова – лише перший крок. За ним будуть інші – коротші й довші. А також буде спільна праця з розвитку важливих суспільних ініціатив у різних куточках України. Крок за кроком продовжимо творити нашу нову Україну.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.