АНОНС: У Києві обговорять перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму в 1917 році

29 серпня в Києві відбудеться публічний діалог з історії "Українська революція на Півдні: перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму у 1917 році".

Захід приурочено до століття проведення у Сімферополі першого з’їзду українців Криму та Північної Таврії, інформує прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Історик та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець зробить доповідь на тему "Український національний рух в Криму в 1917 – на початку 1918 рр.", працівник Українського інституту національної пам’яті, севастополець Максим Майоров розповість про український національний рух у Севастополі в 1917 – на початку 1918 рр., кандидат політичних наук  Олександр Палій висвітлить тему "Перші слов’яни в Криму", а координатор медіа-напрямку Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова – "Дискримінація українців в тимчасово окупованому Криму".

Після чого відбудеться діалог експертів і присутніх щодо подій сторічної давнини та сучасний стан українців Криму.

 

"У тимчасово окупованому Криму не згадають про столітній ювілей першого з’їзду українських організацій Таврії в Сімферополі. Невід’ємною складовою курсу окупантів на асиміляцію кримських українців, який не приховає жодна пропагандистська димова завіса, є маніпуляції історичною пам′яттю. Адже навіщо "неіснуючим" або "поселеним у 1954 році в Криму" українцям знати правду про своє минуле? Тому ми на вільній території країни маємо говорити про минуле кримських українців", - говорить А. Іванець.

За його словами, з’їзд представників українських організацій Таврії у 1917 році став першим досвідом самоорганізації українців Криму та  материкової частини губернії у регіональному масштабі.

З іншого боку, проведення цього з’їзду було однією з віх завершення початкового етапу самоорганізації українців у загальнонаціональному масштабі, адже Таврійська губернія стала останньою серед 9-ти українських губерній, де відбувся подібний форум.

Громадський діяч Б. Дубас переконаний, що через дискримінацію українців на тимчасово окупованій території, загрозу їх асиміляції необхідно як відновлювати історичну пам’ять про їх минуле, так і вживати дій для їх захисту тепер.

За підсумками обговорення на діалозі можуть бути підготовлені звернення до органів влади щодо проблем українців Криму.

29 серпня, вівторок, 18.00

Місце: галерея "Хлібня" Національного музею "Софія Київського", (м. Київ, вул. Володимирська, 24).

Організатори: ГО "Таврійська гуманітарна платформа", Національний заповідник "Софія Київська", Союз вимушених переселенців та Feldman Family Museum за підтримки громадського діяча, екс-заступника Постійного Представника Президента України в АР Крим Богдана Дубаса.

Вхід вільний.




Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.