Запрацював польський сайт із свідченнями про злочини тоталітаризмів

Центр дослідження тоталітаризму ім. Вітольда Пілецького (Польща) створив Інтернет-портал "Записи терору".

На сайті зібрано біля 2 тисяч свідчень, які походять із фондів архіву Інституту національної пам’яті Польщі. Їх було розсекречено 19 грудня 1998 року.

Це свідчення тих, хто після Другої світової війни свідчив про злочини, які вчинили німецькі нацисти під час окупації Польщі в 1939—1945 роках. Письмові записи свідчень  зберігалися Головною комісією з розслідування німецьких злочинів у Польщі та її правонаступниками.

 

Записи містять історії людей, чиї родичі були розстріляні нацистами, вбиті під час різанини у варшавському районі Воля під час Варшавського повстання 1944 року, під час пацифікації сіл тощо. Крім того, є спогади польських євреїв про життя в гетто та про депортації до таборів смерті.

Невдовзі портал обіцяють доповнити свідченнями про злочини радянського тоталітарного режиму. А 17 вересня Центр дослідження тоталітаризму опублікує спогади вояків армії генерала Андерса, яка формувалася на території СРСР і залишила її в 1942 році.

Сайт доступний польською та англійською мовами і доступний за адресою zapisyterroru.pl

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.