Документи дисидентів з психлікарні Дніпра передадуть в ІНП – Супрун

Історії хвороб дисидентів і заручників КДБ, які зберігалися у дніпропетровській психіатричній лікарні, МОЗ передасть в Інститут національної пам’яті.

 

Про це заявила виконувач обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, повідомляє Радіо Свобода.

За її словами, це вимушений крок, оскільки приміщення лікарні перебуває в "жахливому" стані. Водночас, додала Супрун, інші документи тимчасово зберігатимуться в Міністерстві охорони здоров’я.

"Ті документи, які мають значення, що стосуються або дисидентів, або тих, хто заарештований КДБ або МВС, – ці архіви ми передамо в Інститут національної пам’яті", – сказала вона.

Раніше радянський політв’язень, лікар-психіатр Семен Глузман висловив занепокоєння щодо долі унікальних документів дисидентів і в’язнів радянської системи, які до цього часу не були систематизовані. За його припущенням, йдеться про щонайменше 700 файлів щодо силою запроторених до психіатричної лікарні дисидентів, зокрема, Леоніда Плюща.

Як повідомлялось, комісія Міністерства охорони здоров’я під час перевірки психіатричної лікарні із суворим наглядом у м. Дніпрі знайшла архів медичних карток часів радянської "каральної психіатрії".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.