Комісія МОЗ знайшла архів каральної психіатрії у Дніпрі

Сьогодні комісія Міністерства охорони здоров’я під час перевірки психіатричної лікарні із суворим наглядом у м. Дніпрі знайшла архів медичних карток часів радянської "каральної психіатрії".

Про це повідомила міністр охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Пані мінiстр нагадала, що з 1968 по 1991 роки в цій психіатричній лікарні на примусовому лікуванні перебували дисиденти за сфабрикованим діагнозом "млява шизофренія"

Фото: ФБ Уляна Супрун

"…сьогодні комісія знайшла архів, який має пролити світло на те, яку категорію людей сюди відправляли - дисиденти, інакодумці, "критикани влади", які діагнози їм ставили? В яких умовах вони перебували? Яке отримували "лікування"? Всю цю інформацію містять медичні картки пацієнтів, які збереглися", — написала Супрун.

На фото з місця знахідки можна побачити історії хвороби відомих українських дисидентів Анатолія Лупиноса та Леоніда Плюща, а також листи від їх рідних.

Фото: ФБ Уляна Супрун

"Страшно уявити скільки доль як молох перемолола ця каральна машина. Це феномен "каральної психіатрії", коли наука стала на службу цілої каральної системи тоталітарної країни. СССР зник з карти світу, але його каральна система багато в чому збереглася до сьогодні. Наша ціль виправити цю історичну несправедливість.

Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів", — відзначала міністр.

Фото: ФБ Уляна Супрун

Комісія МОЗ вилучила ці архівні документи й передала експертно-перевіряльній комісії, яка має долучити їх до Національного архівного фонду Уркаїни. 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.