Із сотенного УПА Мирослава Симчича зняли радянські звинувачення

15 листопада 2017 року за поданням Івано-Франківської обласної прокуратури Косівський районний суд реабілітував легендарного повстанця Мирослава Симчича. "Кривоноса" засудили у 1949-му.

Про це в мережі повідомив у "Фейсбуці" мешканець м. Косова Івано-Франківської області історик Василь Гуменюк

"15 листопада 2017-го за поданням обласної прокуратури суд реабілітував легендарного командира сотні УПА "Кривоноса" Мирослава Симчича, за плечима якого близько 40 (!) переможних боїв з німецькими, угорськими і московськими військами в 1943-47 рр.

Відбув майже 33 роки сибірських таборів, але не зламався і залишився вірним ідеалам УССД (Української Самостійної Соборної Держави), за які боровся з трофейною зброєю в руках. В грудні ветеран відсвяткує 95-річчя з дня народження, тож побажаймо Йому міцного здоров'я і привітаймо з торжеством (нарешті!!) справедливості!", – розповів Гуменюк. 

 Мирослав Симчич у наші дні

За інформацією івано-франківського видання "КУРС", справу "Кривоноса" про реабілітацію розглядав Косівський районний суд. 

Власне на Косівщині відбувся бій, який зробив сотника легендою боротьби УПА з радянськими загарбниками під час Другої світової війни. Цей бій увійшов в історію як "бій за Космач" – під командуванням "Кривоноса" сили повстанців розгромили підрозділ Внутрішніх військ НКВД. У тому бою загинув командир 256-го полку ВВ НКВД підполковник Олексій Дергачов, Мирослав Симчич отримав поранення. 

"Кривоніс" був засуджений 1949 року Івано-Франківським військовим трибуналом за участь в УПА на 25 років позбавлення волі. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Брав активну участь у повстаннях та боротьбі з "урками". Згодом повторно дістав ще 25 років за "участь у націоналістичному угрупованні". 

1956 року йому скоротили термін до 10 років, і в 1963 році Симчича звільнили. Однак 30 січня 1968 він знову заарештований за так званими "нововиявленими обставинами". Після тривалого тяжкого слідства, більшість часу якого Симчич перебував ув одиночній камері, Верховний Суд СРСР рішенням від 20 січня 1970 направив Симчича відбувати покарання за вироком 1953 р. (кінець терміну 30 січня 1982).

 Мирослав Симчич (зліва) під час перебування в УПА

У листопаді 1980 у Мирослава Симчича знайшли листівки західного виробництва на релігійну тематику. 16 грудня 1980 його кинули на 15 діб до штрафного ізолятора. А 1982 року Мирослав Симчич визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом і засуджений за ст. 187-І КК УРСР на 2,5 років таборів "за наклепи на радянський державний і суспільний лад".

Звільнений "Кривоніс" був у 1985 році. Усього відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.

Ще рік після звільнення перебував під наглядом – жив у Запоріжжі. Навіть після проголошення незалежності України міліція приходила перевіряти "особливо небезпечного злочинця".

Нині Мирослав Симчич на пенсії. Живе в місті Коломиї Івано-Франківської області. Почесний громадянин Коломиї, член Коломийської міськрайонної станиці Братства ОУН-УПА Карпатського краю. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.