У Польщі заявили, що не можуть обирати Україні героїв, але про злочини УПА не змовчать

Варшава не може вказувати Києву, яких героїв обирати, але про злочини УПА проти поляків на Волині мовчати теж не може.

Про це в інтерв'ю виданню wPolityce заявив голова Інституту національної пам'яті (IPN) Польщі Ярослав Шарек, передає "Українська правда".

"IPN не може визначати українському народу, яких героїв він повинен собі вибрати. Однак інститут не може мовчати про злочини проти поляків, здійснених на Волині та у східній Малопольщі", - заявив Шарек.

На думку Ярослава Шарека, Степан Бандера, який під час трагічних подій на Волині в 1943 році перебував у німецькому концентраційному таборі, теж несе відповідальність за ці події.

"Лідер завжди несе політичну відповідальність за роботу підлеглих. Я можу навести приклади політиків, які вели тоталітарні держави і не вбивали жодну людину", - заявив Шарек.

Разом з тим, Шарек вважає, що українців і поляків можуть об'єднувати інші герої, наприклад, Симон Петлюра чи генерал Марко Безручко, який захищав місто Замостя від більшовиків.

Крім того, об’єднувальними темами він вважає Голодомор в Україні, підпільну діяльність католицької церкви, служіння польських священиків серед українців, діяльність антикомуністичних активістів у 1970-х роках.

Шарек додав, що попри розбіжності шанси на діалог між Польщею і Україною існують. Наприклад, у сфері обміну архівними документами. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.