У Львові оцифровують єврейські надгробки, врятовані з тюрми на Лонцького

На Янівському кладовищі у Львові провели фотографування колекції єврейських надгробків, знайдених минулого місяця на колишньому подвір'ї в'язниці на Лонцького.

Про це повідомила Марла Осборн, керівниця проекту Rohatyn Jewish Heritage, пише РІСУ.

Тюрма на Лонцького –  сумнозвісна політична в'язниця та катівня яку, крім НКВС, під час нацистської окупації використовувало гестапо та айнзацгруппен. Понад 350 надгробків, ймовірно, були вкрадені на той час з кладовища та перероблені як мощення для тюремного подвір'я.

Про їхню присутність у в'язниці було відомо вже кілька років, і їх неодноразово фотографували, але до липня їх повернення було неможливим.

Знайдені надгробки на Лонцького вже стали частиною більшої бази даних JEWISH STONES UA, яку запустили у 2024 році, зберігаючи інформацію про надгробки, знайдені місцевими активістами в Добромилі, Сокалі, Збаражі та Рогатині, а також Львова.

База даних Львова зараз містить інформацію про майже 600 каменів, включаючи ті, що були знайдені влітку 2018 року на вулиці Барвінок, та нові камені Лонцького, більшість з яких вже транскрибовані.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.