У Львові оцифровують єврейські надгробки, врятовані з тюрми на Лонцького

На Янівському кладовищі у Львові провели фотографування колекції єврейських надгробків, знайдених минулого місяця на колишньому подвір'ї в'язниці на Лонцького.

Про це повідомила Марла Осборн, керівниця проекту Rohatyn Jewish Heritage, пише РІСУ.

Тюрма на Лонцького –  сумнозвісна політична в'язниця та катівня яку, крім НКВС, під час нацистської окупації використовувало гестапо та айнзацгруппен. Понад 350 надгробків, ймовірно, були вкрадені на той час з кладовища та перероблені як мощення для тюремного подвір'я.

Про їхню присутність у в'язниці було відомо вже кілька років, і їх неодноразово фотографували, але до липня їх повернення було неможливим.

Знайдені надгробки на Лонцького вже стали частиною більшої бази даних JEWISH STONES UA, яку запустили у 2024 році, зберігаючи інформацію про надгробки, знайдені місцевими активістами в Добромилі, Сокалі, Збаражі та Рогатині, а також Львова.

База даних Львова зараз містить інформацію про майже 600 каменів, включаючи ті, що були знайдені влітку 2018 року на вулиці Барвінок, та нові камені Лонцького, більшість з яких вже транскрибовані.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.