ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ: Закритися чи змінитися? Пeрші рeзультати краудфандингу для «Історичної правди»

У Києві засновники інтернет-видання "Історична правда" розкажуть про перші результати збору коштів для найбільш популярного сайту про українське минуле.

Чи закриється найпопулярніший сайт про українське минуле, якщо не зможе зібрати необхідні гроші? Чому "Історична правда" збирає мільйон?

Скільки це в "банках Чауса"? Скільки вже вдалося зібрати? Як буде організована звітність? Чи з'явиться у "Історичної правди" наглядова рада? Як будуть витрачені ці гроші?  

27 листопада, понеділок, о 13.00

Український кризовий медіа-центр

Український дім, вул. Хрещатик, 2

Вахтанг Кіпіані, співзасновник і головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", 
Олександр Зінченко, журналіст, історик, співзасновник Інтернет-видання "Історична правда":

"Ми вирішили, що ми будемо більш корисними суспільству, якщо створимо стабільну інституцію, яка забезпечуватиме ефективність проекту "Історична правда".

Вахтанг Кіпіані та Олександр Зінченко

Ми оголошуємо кампанію збору коштів "Від Незалежності до Незалежності". Ми маємо зібрати 1 мільйон гривень від 26-го Дня Незалежності 24 серпня 2017 року до 100-річчя проголошення Незалежності УНР 22 січня 2018 року.

Ми також плануємо створити "вічний фонд" - ендаумент, який буде покривати витрати проекту в майбутньому.

Ми розраховуємо на грантову підтримку міжнародних організацій та допомогу соціально відповідального українського бізнесу, українських меценатів. Ми також усвідомлюємо, що диверсифікація джерел нашого існування (приватні пожертви, грантова підтримка, волонтерські зусилля та кошти від контекстної реклами) є основою незалежності нашого ресурсу. Саме тому для нас важлива кожна гривня допомоги від наших читачів-доброчинців.

Ми усвідомлюємо, що у країни, яка воює, є тисячі важливіших витрат. З іншого боку агресор перетворив історію на поле бою. Підтримка "Історичної правди" - це не тільки підтримка правди, але й ваш спротив інформаційній війні."

Докладніше - у Зверненні редакції "ЗАКРИТИСЯ ЧИ ЗМІНИТИСЯ" 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.