У Стокгольмі під загрозою знищення могили дипломата УНР та діяча ОУН

У столиці Швеції Стокгольмі під загрозою знищення перебувають могили двох визначних українців: Осипа Майданюка та Богдана Кентржинского.

4 грудня 2017 року громадський активіст, співкоординатор Громадського сектора Євромайдану, Олег Слабоспицький на цвинтарі Skogskyrkogården у Стокгольмі знайшов могили та вшанував двох визначних постатей українського визвольного руху ХХ ст.: Осипа Майданюка та Богдана Кентржинського. Перша могила була зовсім занедбана та повністю заросла травою.

 Могила Осипа Маданюка "до".
 Могила Осипа Маданюка "після".

В адміністрації цвинтаря повідомили, що обидві могили можуть бути знищені у будь-який момент, бо передані під опіку цвинтаря. Могила Осипа Майданюка —  у листопаді 2017 року, а Богдана Кентржинского — взагалі дуже давно.

Могила Богдана Кентржинського

Долею випадку обидві могили збереглись, але зараз перебувають під загрозою знищення. За шведськими законами, у разі відсутності опікуна цвинтар має право ховати іншу людину на цьому ж місці після 25 років з дня поховання та 5 додаткових років пошуку родичів.

Зараз активіст очікує на реакцію МЗС та посольства України у Швеції.

ДОВІДКА:

Осип Майданюк — секретар офіційної Дипломатичної місії УНР в Швеції у 1918—20 роках. У Клівленді зберігаєтся його спадщина — близько 500 книг виданих про Україну в період 1917—21 роки. Крім того він є відомим художником, твори якого є в музеях України, Швеції, Австрії, Німеччини, США.

Богдан Кентржинський — з кінця 1930-х років — член ОУН (псевдо "Кент" вказано на могилі). З 1941 року — уповноважений ОУН у Фінляндії. У 1942 році заснував у Гельсінкі Українське інформаційне бюро для Фінляндії і Скандинавії, яке впродовж 1942—44 років видало понад 800 статей 4 мовами у фінській пресі.

У 1949 році заснував у Стокгольмі Українське інформаційне бюро на Скандинавію та Український академічний клуб. Досліджував та перекладав праці на тему союзу Мазепи та Карла XII. Був журналістом Daily Telegraph, Associated Press та багатьох інших видань.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.