Музей визвольної боротьби в Івано-Франківську одержав елементи форми УГА. ФОТО

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери презентував нові унікальні експонати – військові атрибути вояка Української Галицької армії. Зубчатку, пружки та нашивку придбали для Музею на аукціоні.

Про це під час презентації поінфомував директор музею Ярослав Коретчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Сьогодні в нашому музеї, в рамках проекту "Збережемо історичну пам'ять", представляємо унікальні речі, які пов’язані з історією визвольної боротьби періоду ЗУНР, а саме військові атрибути, які визначали ранг військовиків Української Галицької Армії . Їх придбали на одному з Інтернет-аукціонів. В першу чергу, це - зубчатівка, яка нашивалась на комір, пружки, які нашивались на рукави, і шеврон військового підрозділу з номером 661. …У такий спосіб ми привідкриваємо світло саме військової історії нашого краю, що дає нам можливість зрозуміти перебіг подій 1918-1919 років", – зазначив Коретчук.

Він зауважив, що найбільш імовірно, ці речі належали уродженцю Коломийського району. В УГА, стверджує директор музею, дві пружки нашивались на рукав у випадку, коли військовий був чотарем (або ж чотовим). Тобто, командував підрозділом чисельністю 40-50 вояків.

"Якщо порівняти із сьогоднішніми званнями, то це є старший лейтенант у Збройних силах України. Тобто, людина, яка могла командувати сотнею, або військовою ротою", – зазначив Ярослав Коретчук, додавши, що для науковців нині важливо встановити ім’я та прізвище вояка УГА, якому ці речі належали.

 

Меценати, які придбали військові атрибути УГА для Музею на аукціоні, побажали залишитись неназваними. Також від них є прохання не вказувати ціну, за якою були придбані військові лоти. Відомо лише те, що лоти були виставлені продавцем з Коломийщини.

Втім, вже сьогодні музейники стверджують, що такі речі на аукціонах траплають нечасто. У період радянської влади родини військових УГА намагались не зберігати подібні реліквії, бо це загрожувало для них репресіями. Тому таких військових атрибутів, зауважив Коретчук, досі не можна було побачити в жодному музеї України.

"Сьогодні нам відомо про 4-5 екземплярів таких атрибутів, які зберігаються у приватних колекціях. Ці речі часто скуповують за кордоном попри те, що для їх вивозу необхідно отримати дозвіл", – розповів директор музею.

Проект "Збережемо історичну пам'ять" діє в музеї більше року. Мета – залучити небайдужих українців до поповнення музейних фондів. Завдяки проекту, Івано-Франківському обласному Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери вдалося поповнити свою експозицію щонайменше на 15 унікальних експонатів.

 

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.