Щось пішло не так. Торт для фанатки Мераї Кері

Дівчина на ім'я Шівон попросила колег на день народження подарувати їй торт із зображенням своєї улюбленої співачки Мераї Кері. А у подарунок вона отримала торт з портретом вченої і першої в історії лауреатки Нобелівської премії з фізики Марії Кюрі.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
Фото: TWITTER.COM/HARRIETALIDA

"Моя двоюрідна сестра сказала колегам, що хотіла б отримати торт у подарунок на день народження із зображенням Мераї Кері. Вони щось наплутали і подарували їй такий торт. Це Марія Кюрі, самі веселощі", - розповіла про конфуз у Twitter Гаррієт Алайд Лай.

Повідомлення родички дівчини, яка отримала несподіваний подарунок, поширили у Twitter 40 тисяч разів.

My cousin in England told her colleagues she wanted a Mariah Carey birthday cake. They misunderstood, and is the cake they made her instead. It’s Marie Curie, looking very festive. pic.twitter.com/LMHJnMATqD

— Harriet Alida Lye (@harrietalida) 14 червня 2019 р.

Плутанина розвеселила користувачів Twitter.

"Якщо чесно, я не думаю, що вони наплутали. Це значно крутіше ніж Мерая Кері", - написав один з користувачів.

Ще один пожартував про радіоактивність торта: "У тебе можуть розвинутися надздібності".

Мерая Кері
Мерая Кері
Фото: GETTY IMAGES

Довідково. Марія Склодовська-Кюрі була унікальною людиною. Вчена і експериментаторка, вона стала не тільки першою у світі лауреаткою Нобелівської премії з фізики у 1903 році і першою професоркою Паризького університету, а й першою в історії дворазовою лауреаткою Нобелівської премії.

Марія Кюрі у своїй першій лабораторії у Парижі, 1896 рік
Марія Кюрі у своїй першій лабораторії у Парижі, 1896 рік
Фото: GETTY IMAGES

Другу "нобелівку" - з хімії – Марія Кюрі отримала через вісім років після першої. Вона відкрила хімічні елементи радій і полоній, стала автором терміну "радіоактивність".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.