В Уельсі виявили сліди одного з ранніх видів динозаврів

В Уельсі виявили сліди одного з найперших видів динозаврів, якому понад 200 мільйонів років.

Про це пише CNN.

 

Відбитки знайшли на пляжі у місті Пенарт (південь Уельсу). Фотографію відбитка дослідники Лондонського музею природознавства отримали від одного з палеонтологів-любителів.

"Ми отримуємо багато повідомлень від громадськості про знахідки, і більшість з них є геологічними обʼєктами, які можна легко прийняти за сліди динозаврів. Проте, оцінивши фотографію, ми подумали, що на це варто глянути", — сказала співробітниця музею Сюзанна Мейдмент.

Вивчивши сліди, вчені дійшли висновку, що вони стосуються тріасового періоду й належать ранньому завроподу (велика група чотирилапих рослиноїдних динозаврів із загону ящеротазових, що існували з кінця тріасового по крейдяний період (близько 210—66 мільйонів років тому) на всіх материках, включаючи Антарктиду) або його родичу.

"Ми вважаємо, що відбитки, які ми бачили в Пенарті, рівномірно розподілені, і це дозволяє припустити, що тварина йшла. Ми також бачили зсувні облямівки, де ґрунт був витиснутий вгору. Ці структури характерні для активного руху мʼяким ґрунтом", — додав колега Мейдмент, професор Пол Баррет.

Повідомляється, що знахідки також можуть розкрити інформацію про поведінкові якості динозаврів, наприклад, як вони ходили та пересувалися стадами.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.