Спецоперація СБУ на алеї Героїв Небесної Сотні. Пошкоджено пам'ятку революції Гідності

На алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня під час спецоперації СБУ постраждала історична пам'ятка – ліхтарний стовп зі слідами пострілів, зроблених у лютому 2014 року

Як повідомляє Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, на алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп – частина пам'ятки історії "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року" (охоронний № 946-Кв).

Працівники СБУ затримали чоловіка, який представлявся працівником Кабміну та пропонував за гроші працевлаштування в органах державної влади – таку інформацію подає офіційний сайт Служби безпеки України. 

 

У процесі затримання підозрюваного розгорнулася ціла спецоперація з гонитвою і стріляниною. У результаті сталося ДТП – водій білого "Лексуса" звернув на алею Героїв Небесної Сотні (яка закрита для транспортного руху, але є проїзною для обслуговування готелю "Україна"), не впорався з керуванням, зніс бетонні клумби та врізався в ліхтарний стовп – відповідне відео записав ресурс "ДТП.KIEV.UA". Пошкоджений стовп – "свідок" трагічних подій у центрі столиці 20 лютого 2014 року і містить сліди від куль. 

Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло заявив, що інституція підготувала акт пошкодження об'єкта та направлено листи на Офіс Генпрокурора, ДБР, Нацполіцію і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Крім стовпа, пошкоджено бруківку у його основі і розтрощено шість бетонних клумб, які блокували незаконне паркування на Алеї. 

"Стовп є одним із об'єктів збереження, – зауважив гендиректор музею. – Це стовп, на якому два отвори від куль – він якраз є під охороною як складова пам'ятки місцевого значення. Водночас це також речовий доказ для слідчих". 

Пан Ігор наголосив – у теперішньому статусі алея Героїв Небесної Сотні лишається беззахисною як історична пам'ятка, як місце-свідок поворотних для історії України подій. 

"Ми повідомили відповідний орган нагляду за пам'яткою. Це Департамент охорони культурної спадщини КМДА, – заявив директор музею. – А вони впродовж п'яти робочих днів повинні розглянути таку інформацію, провести моніторинг чи дослідження (скласти відповідний акт) і прийняти рішення про призначення охоронного заходу"

 

Він додає, що це ДТП вкотре свідчить – зберегти Інститутську в автентичному вигляді нереально, багато важливих об'єктів, у т.ч. доказів у кримінальних провадженнях, зникло або пошкоджено за останні 6 років. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як від вандалів, так і подібних надзвичайних ситуацій.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.