Спецоперація СБУ на алеї Героїв Небесної Сотні. Пошкоджено пам'ятку революції Гідності

На алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня під час спецоперації СБУ постраждала історична пам'ятка – ліхтарний стовп зі слідами пострілів, зроблених у лютому 2014 року

Як повідомляє Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, на алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп – частина пам'ятки історії "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року" (охоронний № 946-Кв).

Працівники СБУ затримали чоловіка, який представлявся працівником Кабміну та пропонував за гроші працевлаштування в органах державної влади – таку інформацію подає офіційний сайт Служби безпеки України. 

 

У процесі затримання підозрюваного розгорнулася ціла спецоперація з гонитвою і стріляниною. У результаті сталося ДТП – водій білого "Лексуса" звернув на алею Героїв Небесної Сотні (яка закрита для транспортного руху, але є проїзною для обслуговування готелю "Україна"), не впорався з керуванням, зніс бетонні клумби та врізався в ліхтарний стовп – відповідне відео записав ресурс "ДТП.KIEV.UA". Пошкоджений стовп – "свідок" трагічних подій у центрі столиці 20 лютого 2014 року і містить сліди від куль. 

Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло заявив, що інституція підготувала акт пошкодження об'єкта та направлено листи на Офіс Генпрокурора, ДБР, Нацполіцію і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Крім стовпа, пошкоджено бруківку у його основі і розтрощено шість бетонних клумб, які блокували незаконне паркування на Алеї. 

"Стовп є одним із об'єктів збереження, – зауважив гендиректор музею. – Це стовп, на якому два отвори від куль – він якраз є під охороною як складова пам'ятки місцевого значення. Водночас це також речовий доказ для слідчих". 

Пан Ігор наголосив – у теперішньому статусі алея Героїв Небесної Сотні лишається беззахисною як історична пам'ятка, як місце-свідок поворотних для історії України подій. 

"Ми повідомили відповідний орган нагляду за пам'яткою. Це Департамент охорони культурної спадщини КМДА, – заявив директор музею. – А вони впродовж п'яти робочих днів повинні розглянути таку інформацію, провести моніторинг чи дослідження (скласти відповідний акт) і прийняти рішення про призначення охоронного заходу"

 

Він додає, що це ДТП вкотре свідчить – зберегти Інститутську в автентичному вигляді нереально, багато важливих об'єктів, у т.ч. доказів у кримінальних провадженнях, зникло або пошкоджено за останні 6 років. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як від вандалів, так і подібних надзвичайних ситуацій.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.