Голова Держархіву за особисті гроші викупив цінні документи та передав їх до архіву

Списаний у радянський час історичний документ чільник Державної архівної служби Анатолій Хромов викупив на інтернет-аукціоні за 1100 гривень

Повернені в архів історичні документи – це архівна справа Волинської казенної палати 1899 року "О взыскании с Якова Чирко 1 руб. гербового штрафа" на 10 аркушах.

До 1959 року вона зберігалась в фонді №118 Житомирського обласного архіву, але в рамках так званих "макулатурних кампаній" радянські архівісти провели "експертизу" і виключили цю культурну пам'ятку з архівного фонду. Справу, як і сотні інших цього періоду, виділили до знищення. Точно невідомо, чому вона не потрапила "в утиль", але через 61 рік справа з'явилась на одному з інтернет-аукціонів.

Запис цієї справи у описі з позначкою
Запис цієї справи у описі з позначкою "вибула"

"Чиннне архівне законодавство містить доволі декларативні норми та окремі колізії щодо процедури повернення таких справ в Національний архівний фонд. Тому я вирішив власним коштом викупити цю справу та за актом дарування повернути архівні документи в Державний архів Житомирської області. Роблю це публічно, бо підтримую думку відомого уродженця Одещини - мецената та громадсьуого діяча Євгена Чикаленка (1861-1929): "Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини кишені".

Закликаю керівників державних архівів, користувачів та добросовісних антикварів - зробити свій внесок в поповнення Національного архівного фонду України" – зазначив у фейсбук-дописі Анатолій Хромов.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.