АНОНС: Круглий стіл «Праведники народів світу та інші рятівники євреїв з України: контекст і процедурні вимоги отримання звання»

14 травня у межах Всеукраїнського онлайн-марафону «Українці-рятівники. Марафон історій» відбудеться круглий стіл «Праведники народів світу та інші рятівники євреїв з України: контекст і процедурні вимоги отримання звання»

Початок об 11:00. Онлайн-трансляція круглого столу відбудеться на офіційному каналі інституту в ютубі.

 

Учасники події торкнуться тем:

  • особливості порятунку євреїв у різних регіонах України та в міжнародному вимірі: чи були вони та чим зумовлені;
  • процедурні вимоги та міжнародний досвід щодо надання звання "Праведник народів світу" та встановлення фактів порятунку євреїв у роки Голокосту;
  • Яд Вашем і проблема присвоєння звання Праведника митрополиту УГКЦ Андрею Шептицькому та священнику Омеляну Ковчу;
  • невизнані рятівники: історія, причини, кількісні показники, практики вшанування / невшанування.

Учасники:

  • Антон Дробович (Український інститут національної пам'яті)
  • Самуель Барнаї (Єврейський університет в Єрусалимі, член комісії Меморіального комплексу історії Голокосту "Яд Вашем" з присудження звання "Праведник народів світу")
  • Катя Гусарова (Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд Вашем")
  • Юлія Гольденберг (благодійний фонд "Заради тебе")
  • Олександр Пастернак (Національний музей історії України в Другій світовій війні)
  • Іван Патриляк (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка)
  • Юрій Скіра (Український католицький університет)
  • Ігор Щупак (музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні", Український інститут вивчення Голокосту "Ткума")

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, БФ "Заради тебе".

ЗМІ для презентації події доступний додатковий кейс (тизер, відеоісторії, детальна програма).

 

Контакти організаторів:

тел.: (067)459-55-11; (097)144-89-38.

e-mail: info@warmuseum.kiev.ua

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.