Данський археолог-любитель виявив у полі десятки золотих предметів

Скарб золотих предметів VI століття був виявлений на сільськогосподарському полі недалеко від міста Єллінг в Данії. 22 предмети мають загальну вагу 945 грамів

Про це повідомляє НВ.

 

Вони були виявлені археологом-аматором Оле Шитцем, який є новачком у цьому хобі — до свого відкриття він виходив на пошуки з металошукачем лише близько 10 разів.

Чоловік попередив владу та археологів з музеїв Вайле, які проводили розкопки на місці знахідки, і кілька місяців тримав велику знахідку в секреті, щоб не привернути увагу грабіжників.

Скарб містить дві римські золоті монети, які були перетворені на підвіски, зокрема золотий солід Костянтина Великого (285−337 рр. до н.е.), і один ювелірний виріб із золотим зерном складного візерунка, але більшість предметів у скарбі — це брактеати.

Брактеати — круглі медальйони, які носили як підвіски. Зазвичай брактеати невеликі, на них є схематичні зображення фігур зі скандинавської міфології.

Розкопки показали, що скарб був похований під підлогою довгого будинку, і тільки дуже могутня і дуже багата людина могла зібрати такий величезний скарб. Археологи знають, що в період міграції тут було невелике містечко, але раніше не було ніяких вказівок на те, що поселення було настільки важливим, щоб залучити жителя, який був настільки багатий і могутній, що міг би добути стільки золота.

Вважається, що багато з великих золотих скарбів, виявлених у Скандинавії того періоду, були закопані як відчайдушні жертви для заспокоєння богів після того, як виверження вулкана в 535/536 році нашої ери створило хмару попелу, яке викликало повсюдний неврожай і голод. Якщо це не було підношення, скарб міг бути закопаний, щоб захистити його від крадіжки в цей неспокійний час.

Золоті предмети нині законсервовані. У лютому 2022 вони будуть виставлені в Художньому музеї Вайле.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.