"Жуйка з кам’яного віку": вчені отримали ДНК жінки віком 6 тисяч років. ФОТО

Завдяки слідам зубів, які вона лишила у древній "жувальній гумці", науковці змогли отримати ДНК для розшифрування її генетичного коду.

Це перший раз, коли цілий стародавній геном людини дістали із будь-чого, крім людської кістки, заявили дослідники, повідомляє ВВС. Україна.

Це обличчя жінки, яка жила 6 тисяч років тому у Скандинавії. Художник зробив реконструкцію жінки, якій дали ім'я
Це обличчя жінки, яка жила 6 тисяч років тому у Скандинавії. Художник зробив реконструкцію жінки, якій дали ім'я "Лола"
ФОТО: TOM BJÖRKLUND

Ймовірно, жінка мала темну шкіру, темно-каштанове волосся та блакитні очі.

Доктор Ханнес Шредер з Копенгагенського університету заявив, що "жувальна гумка" - насправді дьоготь з дерева – є дуже цінним джерелом древньої ДНК, особливо для періодів часу, з яких у нас немає людських решток.

"Дивовижно отримати повний геном стародавньої людини з чогось іншого, крім кісток", - сказав він.


Що ми знаємо про неї?

Весь генетичний код жінки чи геном розшифровували та використовували для розробки моделі, як вона могла виглядати.

Вона була генетично ближчою до мисливців-збирачів з материкової Європи, ніж до тих, хто в той час жив у центральній Скандинавії. І, як і мешканці Західної Європи, мала темну шкіру, темно-каштанове волосся та блакитні очі.

Вона, швидше за все, походила з популяції переселенців, які переселилися із Західної Європи після відступу льодовиків.


Як вона жила?

Інші сліди ДНК дали підказки до життя в Сільтгольмі на Лолланді, острові Данії в Балтійському морі.

ДНК-слідки лісового горіха та качки також були знайдені, що вказує на ці види як частину раціону того часу.

"Це найбільший об'єкт кам'яного віку в Данії. Археологічні знахідки дозволяють припустити, що люди, які займали цю ділянку, активно використовували дикі ресурси у часи неоліту. Це період, коли землеробство та одомашнені тварини вперше з'явились в південній Скандинавії", - сказав Теїс Дженсен з Копенгагенського університету.

Також дослідники вилучили ДНК з мікробів, які збереглись у "жувальній гумці". Вони виявили збудників, які викликають інфекційний мононуклеоз та пневмонію, а також багато інших вірусів і бактерій, які природним чином присутні в роті, але не викликають захворювання.

Шматок березової смоли віком 5,7 тисяч років
Шматок березової смоли віком 5,7 тисяч років
ФОТО: THEIS JENSEN


Звідки взялася ДНК?

ДНК застрягла в чорно-коричневій грудці березової смоли, отриманої нагріванням березової кори, яку в той час використовували для склеювання кам'яних інструментів.

Наявність зубних слідів свідчить про те, що речовину пережовували, можливо, щоб зробити її м'якшою, або, можливо, полегшити зубний біль чи інші недуги.


Що дає ця інформація?

Дослідники зазначають, що збережена таким чином інформація дає короткий зріз життя людей, надаючи інформацію про предків, засоби існування та здоров'я.

ДНК, що виділяється з жувальної гумки, також дає уявлення про те, як еволюціонували патогени людини протягом багатьох років.

"Вміти відновити ці типи стародавніх геномів збудника з подібного матеріалу є дуже захоплюючим, тому що ми можемо вивчити, як вони розвивалися та чим вони відрізняються від штамів, які є сьогодні", - сказав доктор Шредер.

"І це говорить нам щось про те, як вони поширилися і як вони розвивалися".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище