27 травня 1917: Зелені Свята в Севастополi

27 травня (9 червня за нвоим стилем - ред.) відбулися у нашому місті Українські Зелені Свята. Великий незабутній день — день перших вільних укр. свят!

Хороша година - сонечко геть підбилося і так приязно сяє, — наче радіє зо всіма, хто так весело дивиться сьогодня на світ ясний. У нас на Вкраїні, здається, нема найкращіх свят — як зелені свята — квітки, клечання, і знов квітки...

В нашому м. Севастополі сьогодня відбулася маніфестація українських организацій.

Подивіться на цих козаків які сидять на конях, в червоних запорожських жупанах, в дорогих кунтушах та з шаблями і пистолями, з прапорами; на одному з них таке гасло „Наше військо — наша сила“, а на малюнкові „Козак Мамай“.

По вулиці дівчата, парубки, діти, громадяне в народньому українському вбранню, багато військових, флотських ідуть з прапорами, — більш як 50...

З ріжними гаслами: от: „Хай живе вільна Україна“, „Хто матір забуває — того Бог карає“, „Вільне жіноцтво—вільній Україні“, „У. С. Р. Земля і воля, борітеся—поборете“, а от чудовий npaпор дредноута „Вільна Росія“ (бувша Катерина) з таким малюнком: зверху дівчина підняла високо руку й держить вінок над хатою, — а внизу пароплав — „Вільна Росія“ — з таким написом: „Веселіє наша мати, що сини її у морі добувають волі".

Маніфестація разтягалася після панахиди по Т. Г. Шевченкові, яку правив на українській мові пан-отець Станкевич, співав хор Укр. Чорноморської Громади.

На маніфестацію прибули вищі преставники флота, порта, гарнизона та кріпости.

Командуючий флотом Чорного Моря адмирал Колчак сказав яскраву промову, в якій нагадав історію боротьби славного козачества за кращу долю своєї країни, дуже радіє за свято — свято воскресення і відродження України; він певен що міцний дух справжньої української демократії — це скаля, об яку розіб'ються наші вороги, і бачить зорю нового життя і вільного народу українського.

Щиро вітає українство і бажає великого розвою вільній невмирущій Україні. Вся громада відповідала адмиралу криками „Слава“, хор заспівав і маніфестація з музикою пішла по городу.

По дорозі вітали її „Центральний виконавчий комітет“, „Селянська спілка“, жителі з балконів, „Чорноморська Укр. Громада“.

Голова Ч. У. Гр. п. Лащенко звернувсь до маніфестантів з промовою: „Був день. Дзвонили дзвони, ревли гармати по Україні і так як і зараз йшов ти, народе український, і як море червоне — йшло твоє військо з корогвами.

Це було тоді, як Україна обстоюючи права свого народу, боролася з Польщею.

І от зараз знову йдемо ми з корогвами, але йдемо поруч із братами і дружніми нам демократичними народами виборювати не тільки своє щастя й волю, а щастя й волю усіх народів Європи.

Настав той суд, який прорікав наш великий поет.

Незабутній наш Кобзарю! По своєму великому пророчому слову кидай і лани і гори і линь до самого Бога молитися, щоб б буря минула і серед братніх народів світа зацвіла щастям і волею, засяла славою наша вільна земля“.

З гуками „Слава“ була відповідь більш як 20 тисяч українців. Маніфестація пішла далі на Історичний Бульвар, де розпочалася Народня гулянка.

На свято прибули представники од Таврійських укр. організацій, і між ними од Симферопольськ. військового клубу д. Титаренко та ннші.

Нова рада, 1917, № 55, 4 (17) червня, С. 4.