16 квітня 1918

16 квітня 1918: Урядовець Микола Костерідзе

В той час, коли російські большевицькі війська вели в м. Одесі боротьбу з метою підбити під російське ярмо Українську Народну Республіку, канцелярський урядовець Одеської поштово-телеграфної Округи Костерідзе Микола, як вільний козак, стоячи на варті інтересів Народної Республіки озброєно став на активну защиту залежних прав Української Народної Республіки і, поруч з другими товаришами, приймав участь в боях 15-18 січня с.р., де він для всіх був дійсним зразком храбрости та відваги і з бою не виходив доки не був тяжко поранений ручною бомбою.

За події Костерідзе, який не жаліючи життя захищав рідний край і революційні здобутки свого народу, висловлюю йому мою глибоку і щиру подяку, а начальникові Одеської поштово-телеграфної Округи пропоную негайно підвищити Костерідзе на один розряд по службі і про наслідки донести в Міністерство.

Народній Міністр пошт і телеграфів Г.Сидоренко

Вісник Ради народних міністрів УНР, 1918, № 28, 28 квітня, С. 4.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.