14 січня в історії

83 до н. е. - народився Марк Антоній, римський політик, воєначальник і державний діяч

38 до н. е. - народився Нерон Клавдій Друз (Старший), визначний римський полководець, прийомний син імператора Августа, брат імператора Тиберія

27 до н. е. - в урочистій обстановці імператор Риму Октавіан склав із себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення республіки

1119 - у день святого Іларія на раді у французькому місті Труа заснований орден тамплієрів

Лицар ордену тамплієрів, близько 1170 р. (реконструкція)

1526 - захоплений у полон король Франції Франциск I підписав Мадридський договір, за яким він відмовлявся від Бургундії

1639 - у Хартфорді, штат Коннектикут, ухвалена перша конституція американських колоній

1650 - за наказом кардинала Мазаріні заарештований лідер французької опозиції принц Конде

1770 - народився Адам Чарторийський, польський і російський державний та громадський діяч, князь, письменник, меценат.
У Санкт-Петербурзі входив у найближче оточення імператора Олександра I. Був міністром закордонних справ в Росії в 1804-1806 рр. Із початком польського повстання в листопаді 1830 р. став головою тимчасового й національного урядів Польщі. Після придушення повстання емігрував до Франції, де очолив консервативне крило польської еміграції - "монархічне товариство Третього травня", підтримував антиросійську політику західноєвропейських держав, революційні і національно-визвольні рухи.
Під час Кримської війни покровительствував польським військовими формуваннями у Туреччині. У свою антиросійську акцію Чарторийський пробував включити також українців - у його планах було утворення на Наддніпрянщині козацької держави, яка мала б увійти у федеративні зв'язки з Польщею, тоді як Галичина мала залишитися польською

1784 - в Аннаполісі американський конгрес ратифікував Паризький договір, поклавши формальний кінець війні за незалежність США

1827 - народився Петро Семенов-Тян-Шанський, російський географ і громадський діяч, мандрівник, віце-голова Російського географічного товариства

1858 - італійський революціонер Феліче Орсіні разом із двома помічниками здійснив у Парижі замах на французького імператора Наполеона III, як ворога об'єднання Італії та пригноблювача французького народу. Заколотники кинули три бомби, коли імператор з дружиною їхали в оперу. Загинуло кілька людей, але Наполеон та імператриця не постраждали.
Орсіні був заарештований і через два місяці страчений

1873 - народився Мойсей Урицький, російський більшовик, революційний і політичний діяч єврейсько-українського походження (уродженець Черкас).
Після перемоги революції - комісар міністерства закордонних справ, голова Петроградської ЧК тощо.
30 серпня 1918 р. убитий у вестибюлі НКВС есером-терористом Леонідом Каннегісером, офіцером і членом єврейської громади Петрограда. Той помстився керівникові ЧК за терор, заявивши: "Я єврей. Я вбив вампіра-єврея, який крапля за краплею пив кров російського народу. Я прагнув показати російському народу, що для нас Урицький - не єврей. Він - відщепенець. Я вбив його в надії відновити добре ім'я російських євреїв"

1875 - народився Альберт Швейцер, німецький теолог і лікар, музикант, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру 1952 р

1882 - народився Іван Огієнко (церковне ім'я - Іларіон), український громадський і православний церковний діяч, митрополит (із 1943 р.), мовознавець, історик церкви.
Був міністром освіти, міністром віросповідань УНР.
У серпні 1951 р. на Надзвичайному соборі у Вінніпезі обраний главою Української греко-православної церкви у Канаді і митрополитом Вінніпега.
За Огієнка було проголошено Акт об'єднання трьох українських автокефалій за кордоном.
Справа життя Івана Огієнка (працював у 1936-1955 рр.) - переклад Біблії, що до сьогодні є визначним надбанням українського народу. Також Огієнко - автор багатьох наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права

Іван Огієнко (митрополит Іларіон)

1897 - народився Панас Любченко, український радянський партійний і державний діяч.
Колишній член Української партії соціалістів-революціонерів, що входив до складу Центральної Ради, згодом Любченко став одним із лідерів в Українській комуністичній партії (боротьбистів), а 1920 р. долучився до КП(б)У, де дослужився до секретаря ЦК й члена політбюро. Із 1934 р. - голова Раднаркому УРСР.
Любченко виступив громадським обвинувачем на процесі Спілки визволення України, був одним з активних провідників імперської політики Москви, відіграв керівну роль у колективізації й конфіскації збіжжя у селян, що призвело до Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Попри це, на серпневому 1937 р. пленумі ЦК КП(б)У Любченка звинуватили в керівництві контрреволюційною націоналістичною організацією. Передчуваючи близькі репресії щодо нього особисто і членів його сім'ї, Любченко застрелив дружину і покінчив життя самогубством

Панас Любченко

1898 - народився Юрій Городянин-Лісовський (Горліс-Горський), український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.
Автор документального роману "Холодний Яр", про який "ІП" писала в матеріалі "В полон тут не брали"

Юрій Горліс-Горський на еміграції

1906 - у Києві вийшов перший номер української газети "Громадська думка"

1911 - народився Анатолій Рибаков, радянський письменник ("Діти Арбату", "Кортик", "Бронзовий птах", "Пригоди Кроша").
Сьогодні його сторічний ювілей

1918 - Рада народних комісарів за пропозицією Володимира Леніна ухвалила постанову про організацію збройних загонів при ВЧК, призначених для виконання завдань надзвичайних комісій, охорони урядових установ, боротьби з бандитизмом, підтримання революційного порядку в країні. Цим було покладено початок створенню внутрішніх військ Радянської Росії

1918 - Ленін виступив у Михайлівському манежі в Петрограді з нагоди проводів на фронт перших загонів соціалістичної армії

1919 - народився Джуліо Андреотті, італійський політичний і державний діяч, член християнсько-демократичної партії Італії. Прем'єр-міністр країни у 1972-1973, 1976-1979, 1989-1992 рр. (очолював загалом сім урядів)

1929 - постановою президії ВЦВК з автономної області Комі і колишніх Архангельської, Вологодської, Північно-Двинської губерній утворений Північний край із центром в Архангельську. Також створені Івановська Промислова область із центром у місті Іваново-Вознесенськ (з 1932 р. - Іваново) та Центрально-Промислова область із центром у Москві. Із 3 червня того самого року область перейменована у Московську

1937 - народився Євген Гуцало, український письменник ("Ментальність орди")

1948 - народився Валерій Харламов, визначний радянський хокеїст

1953 - Йосип Броз Тіто обійняв посаду президента Югославії

1965 - у Белфасті вперше зустрілися глави урядів Ірландії та Північної Ірландії

1965 - народився Шаміль Басаєв, чеченський військовий і державний діяч, активний учасник сепаратистського руху в Чечні, один із керівників самопроголошеної Чеченської Республіки Ічкерія у 1995-2006 рр., терорист. Мав звання бригадного генерала ЧРІ

1966 - помер Сергій Корольов, радянський вчений, академік, конструктор і організатор виробництва ракетно-космічної техніки та ракетної зброї СРСР, батько радянської космонавтики

1969 - у космос вирушив пілотований радянський космічний корабель "Союз-4", а наступного дня - "Союз-5", аби вперше здійснити стикування на орбіті

1978 - у Сан-Франциско пройшов останній групи концерт культового панк-гурту Sex Pistols

 

1991 - на посаді першого й останнього прем'єр-міністра СРСР затверджений Валентин Павлов. При ньому відбудуться грабіжницька грошова реформа і ГКЧП

1992 - Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою

1994 - у Москві президенти США, Росії та України підписали тристоронню угоду, згідно з якою Україна взяла на себе зобов'язання впродовж семи років вивести зі своєї території всі ядерні боєголовки.
Зі свого боку, президент США заявив про гарантії безпеки для України і обіцяв надати фінансову допомогу для реалізації програми виводу ядерної зброї з її території. Росія зобов'язалася компенсувати вартість ядерного палива, яке знаходиться в боєголовках

2004 - державним прапором Грузії став стародавній біло-червоний прапор з одним великим і чотирма малими хрестами, який повернувся в офіційний вжиток після 500-річної перерви

 

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.