13 березня в історії

1519 - іспанський конкістадор Ернан Кортес висадився із загоном солдатів у Мексиці

1569 - у битві при Жарнаці французькі католики на чолі з герцогом Анжуйським розбили гугенотів, ватажок останніх принц Людовік І де Бурбон-Конде загинув

1669 - підписано Глухівські статті - договір про права українських козаків, укладений між Москвою та козацькою старшиною

1781 - Вільям Гершель відкрив Уран, сьому планету Сонячної системи

1834 - народився Іван Дурново, російський державний діяч, міністр внутрішніх справ у 1889-1895 рр., голова Комітету міністрів у 1895-1903 рр.
Уродженець Чернігівщини

1838 - народився Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник, автор роману "Спартак", сподвижник Гарібальді

1852 - нью-йоркська газета "NY Lantern Weekly" опублікувала перше зображення дядька Сема

1809 - сер Джордж Гордон зайняв місце в британській Палаті лордів як лорд Байрон

1861 - Тараса Шевченка на кошти друзів поховали на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
Через 58 днів, згідно із заповітом, почнуть його перепоховання в Україні

1869 - російський хімік Дмитро Мендєлєєв закінчив складати свою Періодичну таблицю елементів

1881 - російського імператора Олександра II смертельно поранено на набережній Єкатерининського каналу в Петербурзі бомбою, яку кинув народоволець Гнат Гриневицький

1888 - народився Антон Макаренко, український радянський педагог та письменник

Антон Макаренко

1900 - англо-бурська війна: британці взяли Блумфонтейн, столицю Оранжевої Вільної Держави

1911 - народився Лафайєтт Рон Хаббард, американський письменник, підприємець, воєнний моряк, мандрівник і філософ.
Творець діанетики та сайєнтології, засновник Церкви сайєнтології (перетворив секту на прибуткове підприємство).
Сьогодні - його 100-річний ювілей

Рон Хаббард

1913 - народився Сергій Михалков, російський і радянський письменник, байкар, драматург.
Автор текстів гімнів СРСР і Росії

1917 - до Києва із заслання повернувся Михайло Грушевський

1917 - над будівлею Центральної Ради ухвалено підняти жовто-блакитний прапор

1917 - у Петрограді вийшов перший номер газети "Известия Петроградского Совета рабочих и солдатских депутатов" (тепер "Известия").

1919 - зайняття Житомира частинами Червоної армії

1928 - мешканка Онтаріо (Канада) Елен Воллок стала першою жінкою, яка отримала ліцензію на керування літаком

1930 - закрилася Московська біржа праці. Останнє направлення на роботу було видано слюсарю Михайлу Шкунову.
Радянський Союз став першою у світі країною, яка офіційно покінчила з безробіттям

1930 - американський астроном Клод Томбо оголосив про відкриття ним дев'ятої планети Сонячної системи; згодом вона отримає ім'я Плутон

1938 - російська мова введена як обов'язковий предмет для навчання в усіх школах СРСР

1938 - завершився судовий процес у справі про "Антирадянський правотроцькістський блок". Головними обвинуваченими були Бухарін і Риков. Їх, а також наркома фінансів Гринька, колишнього главу уряду УРСР Раковського, керівників узбецької Компартії Ікрамова й Ходжаєва та інших (загалом 17 осіб) засуджено до страти.
Згодом реабілітували всіх, крім Ягоди

1938 - увечері Адольф Гітлер урочисто в'їхав до Відня у супроводі головнокомандувача німецькими військами Вільгельма Кейтеля.

Цього ж дня був опублікований закон "Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією" (аншлюс), згідно з яким Австрія оголошувалася "однією із земель Німецької імперії" і стала називатися "Остмарк"

1939 - проти ночі з 13 на 14 березня у Карпатську Україну вторглася 40-тисячна угорська армія

1940 - радянсько-фінська війна: жорстокі бої між радянськими і фінськими військами тривали в місті Виборг ще впродовж двох годин після набуття чинності угодою про припинення вогню (о 12:00). Але до часу капітуляції Фінляндії центр міста радянським військам здобути так і не вдалося.
За умовами мирного договору Вибрг відійшов до СРСР

Радянські солдати із трофейним фінським прапором

1943 - у захопленому Харкові вояки німецької дивізії СС "Адольф Гітлер" знищили 800 важкопоранених солдатів та командирів Червоної армії, які перебували у 1-му сортувальному шпиталі 69-ї армії

1943 - у Борщеві Тернопільської області нацисти ліквідували гетто; близько 400 жертв

1944 - радянські війська зайняли Херсон, Гайсин, Тростянець на Вінниччині та ін.

1949 - у Канаді почала діяльність Українська вільна академія наук

1954 - створено Комітет державної безпеки СРСР (голова - І. Сєров)

1961 - більше 1500 мешканців Куренівки в Києві загинули після прориву дамби й затоплення району потужним селевим потоком із відходів виробництва Петровських цегляних заводів.
Сьогодні - 50-ті роковини трагедії

Дитячий садок і приватні будинки, зруйновані потоком пульпи

1964 - суд над поетом Йосипом Бродським у Ленінграді засудив митця до заслання на п'ять років за обвинуваченням у неробстві

1974 - у Парижі відкрили аеропорт імені Шарля де Голля

1970 - голова КДБ СРСР Юрій Андропов віддав наказ знищити останки Гітлера і Геббельса, таємно поховані у військовому містечку в Магдебурзі

1977 - побачив світ двотомник "Шевченківський словник", підготовлений колективами головної редакції Української радянської енциклопедії та Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР

1979 - почала діяти Європейська валютна система.
Як еталон валютної міри було впроваджено ЕКЮ - безготівкову валютну одиницю, що використовувалася до 1998 р. (назва ЕКЮ походить від англ. European Currency Unit)

1983 - заарештована член Української Гельсінської групи Ольга Матусевич.
З цього приводу до світової спільноти звернулося Західне представництво УГГ. Зверення підписали П. Григоренко, В. Малинкович, Л. Плющ, Н. Світлична

1988 - у газеті "Советская Россия" опубліковано статтю Ніни Андрєєвої під назвою "Не можу поступатися принципами", що стала маніфестом і виразником антиперебудовного, консервативного крила в КПРС

1989 - одна з умовних дат народження інтернету.
Англійський учений Тім Бернерс-Лі та його колеги, що працювали в Європейській раді з ядерних досліджень (CERN), передали начальникові свого відділу документ під назвою "Інформаційний менеджмент: деякі пропозиції", в якому були закладені основні принципи WWW

1991 - припинили роботу всі шахти Львівсько-Волинського басейну.
Страйкарі висунули економічні та політичні вимоги: підвищення заробітної плати в два рази, надання Декларації про державний суверенітет України статусу конституційного акту, звільнення з-під варти народного депутата України Степана Хмари, розпуск Верховної Ради СРСР і з'їзду народних депутатів СРСР "як непотрібної інституції на шляху до незалежної держави"

1992 - Державна телерадіомовна компанія України почала передавати сигнали перевірки часу (СПЧ). Сигнали київського часу почали лунати на хвилях світового ефіру

1992 - Верховна Рада України прийняла Земельний кодекс

1996 - Національні космічні агенції США (НАСА) та України (НКАУ) уклали угоду про реалізацію спільної програми польоту в космос українського астронавта (Леоніда Каденюка) у складі місії шатла в 1997 р.

1992 - припинився вихід московської комуністичної газети "Правда" (пізніше буде поновлений)

1993 - перемога з найбільшим рахунком в історії української хокейної збірної: Україна - Бельгія - 37:2.
Це був чемпіонат світу в групі С у місті Блед, Словенія; Україна посіла друге місце

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.