Міністерка освіти Польщі вимагає перегляду українських підручників з історії через Волинь

Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька звернулася до міністра освіти України Оксена Лісового з офіційним листом.

Про це повідомляють польські ЗМІ. 

Барбара Новацька висловила занепокоєння описом подій Волинської трагедії в українських шкільних підручниках. Зокрема, йдеться про підручник "Історія України" для 10 класу, виданий у 2023 році. У ньому зазначено, що загострення українсько-польських відносин у роки Другої світової війни було спричинене "масовими вбивствами українців, скоєними Армією Крайовою": 

"Активісти УПА вважали ворогами українських комуністів, нацистів і поляків. Причиною загострення польсько-українських відносин стало масове вбивство українців Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої прагнуло повернення до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали мешканці Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, внаслідок якої гинули не лише солдати, але й мирні жителі, тривала до 1947 року".

Міністерка вважає, що така інтерпретація подій не відповідає сучасному стану польсько-українських відносин: "Необхідно вжити невідкладних заходів, зокрема перегляду інших підручників та підготовки нових, які відповідатимуть нинішньому стану польсько-українських відносин", — наголосила Новацька. 

Барбара Новацька запропонувала змінити правила роботи двосторонньої Польсько-української комісії експертів з удосконалення шкільних підручників з історії та географії, щоб обидві сторони мали змогу подавати підручники на рецензію.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.