Центр досліджень визвольного руху публікує радянський архів, вивезений у 1990-х до Росії

У відкритий доступ виклали оцифровані документи, що розповідають про боротьбу Внутрішніх військ НКВД з українським підпіллям у 1945 році.

Електронні копії документів оприлюднили на сайті Електронного архіву українського визвольного руху.

"Відкритий доступ до архівів внутрішніх військ НКВД дозволяє детально вивчити методи, якими радянський режим придушував український визвольний рух у 1945 році. Ці документи мають особливе значення сьогодні, оскільки дають можливість простежити спадкоємність репресивних практик, коли російські окупанти на тимчасово зайнятих територіях використовують фактично ту ж тактику, що й НКВД проти українських повстанців. Цифрове повернення архівів демонструє, як методи московських режимів залишаються незмінними упродовж десятиліть", — пояснює директор Галузевого архіву СБУ та експерт проєкту Андрій Когут.

Центр продовжує роботу над цифровою реституцією архівних документів — першу частину проєкту втілили у 2021 році. 

Відтепер у вільному доступі з'явилися:

- Календарний план проведення чекістсько-військових операцій у Волинській області;

- Список керівників відділів УПА, які загинули під час зіткнення із стрілецькою дивізією ВВ НКВД;

- Схема організації штабу бригади УПА;

- Перелік відділів УПА та боївок Служби безпеки ОУН, що діяли на Волині станом на початок 1945-го року;

- Перекладений з української додаток до наказу одного з відділів УПА, де дається оцінка методам більшовиків.

Географія боротьби поширюється на етнічні Волинь та Галичину. Оригінальний архів Внутрішніх військ НКВД і по сьогодні знаходиться на території РФ. Станом на зараз доступ до нього для українських громадян втрачено.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано в межах проєкту "Повернути вивезені архіви: цифрова колекція документів про боротьбу СРСР з українським визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки фонду Nova Ukraine та Українського культурного фонду в рамках конкурсної програми "Культурна спадщина". 

 
Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.