17 березня в історії

461 - орієнтовна дата смерті Патріка Ірландського (пізніше - св. Патрік, охоронець та національний святий Ірландії).
Привід для відзначення Дня святого Патріка

1521 - Фернан Магеллан відкрив Філіппіни

1674 - Михайло Ханенко на козацькій раді у Переяславі зрікся булави; Івана Самойловича проголошено гетьманом Лівобережної та Правобережної України

1787 - народився Едмунд Кін, видатний англійський актор-трагік, виконавець ролей у шекспірівських п'єсах

1823 - у Миколаєві закладений перший російський і український пароплав "Метеор"

1825 - в іспанській частині острова Санто-Домінго проголошено створення Доміниканської республіки

1830 - у Варшаві відбувся дебют Фредеріка Шопена

1834 - народився Готліб Даймлер, німецький інженер, творець першого мотоцикла

1847 - народився Федір Вовк, український антрополог, археолог, етнограф

1856 - народився Михайло Врубель, російський художник, що жив і творив у Києві

Михайло Врубель

1861 - у російських церквах почалося зачитування селянам положення про ліквідацію кріпацтва

1861 - об'єднання Італії.
Проголошено Італійське королівство на чолі з Віктором Емануїлом II. Рим і Венеція тоді ще не входили до складу нової держави

 

1865 - народився Габріель Нарутович, перший президент Польщі у 1922 р.

1874 - народився Августин Волошин, український громадський і політичний діяч, священик, президент Карпатської України (1939), перед тим - прем'єр-міністр (із 1938 р.).
Помер у Лефортівській в'язниці в Москві 1945 р. Герой України (2002)

Августин Волошин

1891 - народився Матвій Манізер, російський радянський скульптор, віце-президент Академії мистецтв СРСР, автор пам'ятника Шевченкові в Харкові

1899 - послано перший радіосигнал про аварію корабля (комерційне судно, що сіло на мілину біля Кента, Англія)

1903 - народився Юрій Дольд-Михайлик, український радянський письменник

1906 - у Росії дозволено створення профспілок

1908 - народився Борис Полєвой (Кампов), російський радянський письменник, автор "Повісті про справжню людину"

1917 - у Києві на Володимирській 42, у приміщенні українського клубу "Родина", з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій оголошено про утворення Української Центральної Ради.
Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами (заступниками) голови - Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка. Згодом УЦР стане парламентом незалежної України

Будинок, у якому засідала Центральна Рада

1917 - у Петербурзі українська делегація на чолі з Олександром Лотоцьким зустрілася з прем'єр-міністром Росії графом Львовим. Ухвалено меморандум (українські вимоги: запровадження української мови у державних установах України та звільнення полонених галичан і буковинців)

1918 - у Катеринославі почався триденний ІІ Всеукраїнський з'їзд рад, який зібрав 964 делегати з переважанням більшовиків та лівих есерів.
Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли всі більшовицькі резолюції. З'їзд декларував незалежність УСРР і водночас заявив, що взаємини радянських республік залишаються попередніми. Резолюція "Про політичний момент" засуджувала політику Української Центральної Ради, вимагала виведення австро-німецьких військ і закликала до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Було схвалено Брестський мирний договір РСФРР із державами Четверного Союзу, прийнято закони про соціалізацію землі, створення робітничо-селянської червоної армії України тощо

1937 - з посади другого секретаря ЦК компартії України зняли Павла Постишева, одного з організаторів Голодомору та погромника українізації в УРСР

1937 - в СРСР ухвалили закон, що позбавив селян свободи пересування

1938 - народився Рудольф Нурієв (Нурєєв), визначний танцівник балету ХХ ст., балетмейстер татарського походження, емігрант з СРСР на захід

1940 - у СРСР випробували перший танк Т-34

1944 - радянські війська зайняли Дубно, Брацлав, Томашпіль, Ямпіль, Крижопіль, Чечельник, Ново-Українку, Голованівськ та ін., вийшли на рубіж р. Дністер

1945 - декларація про створення Українського національного комітету - з волі української громадськості, яка перебуває на території Німеччини та в союзних із нею країнах. заявлено, що УНК є виразником прагнень українців до створення Національної суверенної держави і приступає до створення Української національної армії. До складу УНА передусім увійдуть українці, що перебувають у німецькому війську та в інших військових і поліційних формаціях. УНА стоятиме в українській уніформі, під власними бойовими національними прапорами та ін.
Президія УНК призначила командувачем УНА генерала-хорунжого Павла Шандрука, заступниками стали Володимир Кубійович та Олександр Семененко

1948 - Бельгія, Великобританія, Люксембург, Нідерланди та Франція підписали Брюсельський пакт - попередник Західно-Європейського Союзу (WEU)

1951 - Українська повстанська армія закликала США допомогти їй у боротьбі з СРСР

1959 - 14-й Далай-лама (Dainzin Gyaco) втік із Тібету до Індії внаслідок придушення повстання тібетців китайськими завойовниками

1962 - унаслідок виверження вулкана Агунг на острові Балі в Індонезії від розпеченої хмари загинуло 1500 людей, від грязьового потоку - ще 200 осіб

1969 - Голда Меїр, уродженка Києва, обрана прем'єр-міністром Ізраїлю

1972 - у Києві створили Інститут книги та друкарства

1991 - на референдумі в СРСР 76,4% громадян проголосували за збереження Союзу "як оновленої федерації рівноправних республік...".
При цьому в Україні 80% учасників паралельного опитування висловилися за Союз на принципах Декларації про державний суверенітет УРСР, а в РРФСР на подібному плебісциті схвалили впровадження посади президента Росії

1992 - Міністерство юстиції України зареєструвало Українське козацтво

1992 - на референдумі біле населення Південно-Африканської Республіки прийняло нову конституцію, яка урівняла в правах білих і чорних громадян країни

1993 - Кабінет Міністрів України на чолі з прем'єр-міністром Леонідом Кучмою схвалив декрет "Про довірчі товариства".
Невдовзі багато цих трастових компаній зберуть і не повернуть гроші вкладників

1995 - Верховна Рада України після ескалації напруженості на півострові скасувала посаду президента Криму (її обіймав проросійський політик-популіст Юрій Мешков)

2000 - в Уганді близько тисячі членів релігійної секти "Заповіді Божі" спалили себе у церкві

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».