26 травня в історії

1232 - Папа Римський Григорій IX послав перших інквізиторів в Арагон, започаткувавши те, що через два сторіччя увійде в історію під назвою "Іспанська інквізиція"

1521 - імператор Карл V підписав Вормський едикт, який наказував арештувати релігійного реформатора Мартіна Лютера

1648 - 15-тисячна козацька армія Богдана Хмельницького за участю кримських татар розгромила 18-тисячну польську армію Миколая Потоцького в битві під Корсунем


 

1650 - народився Джон Черчілль, герцог Мальборо, один із найвидатніших полководців Англії, котрий відзначився у Війні за іспанський спадок

1679 - англійський парламент ухвалив закон Хабеас Корпус (закон про недоторканність особи, Habeas Corpus Act), один з основних конституційних актів

1761 - Михайло Ломоносов виявив атмосферу на Венері

1799 - взяття Турина російськими військами Олександра Суворова

1805 - правитель Карабаху Ібрагім-хан присягнув на вірність Росії

1822 - народився Едмон Де Гонкур, французький письменник (старший із братів Гонкурів)

1865 - залишки армії Півдня під керівництвом генерала Сміта здалися - у США завершилася громадянська війна

1874 - народився Анрі Фарман, французький піонер авіації, льотчик, авіаконструктор та авіапромисловець

1901 - народився Борис Грабовський, український радянський фізик, творець радянської електронної системи передачі рухомого зображення на відстань (телебачення).
Син поета-демократа Павла Грабовського

Борис Грабовський

1905 - у готельному номері в Канні знайдений мертвим із простреленими грудьми Сава Морозов, російський промисловець та меценат. За офіційною версією, він покінчив із собою

1908 - у Персії англійський бізнесмен Вільям Д'Арсі почав добувати першу на Близькому Сході нафту

1918 - Закавказька Федерація розпалася на три незалежні республіки - Грузію, Вірменію і Азербайджан.
Утворення (зусиллями передусім меншовиків) Грузинської Демократичної Республіки

1928 - на засіданні ФІФА ухвалено рішення проводити раз у чотири роки чемпіонати світу з футболу

1929 - у Москві на стадіоні "Динамо" відбувся футбольний матч між збірними РРФСР та України, з якого вперше в СРСР вели прямий радіорепортаж (коментатор - Вадим Синявський)

1938 - у місті Вольфсбург Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь під заводську новобудову - "Фольксваген"

1940 - почалася евакуація військ союзників з Дюнкерка (Франція) під час Другої світової війни. Операція носила умовну назву "Динамо"

1946 - на виборах у Чехословаччині перемогли комуністи

1947 - в СРСР скасовано смертну кару (відновлена в 1950 р.)

1948 - у ПАР оголошено початок політики апартеїду

1955 - останній радянський солдат залишив Порт-Артур, який був російською військовою базою з 1898 року.
Згідно з укладеною, угодою Порт-Артур іще 20 років міг залишатися у тому ж статусі, але його безоплатно переданий китайцям

1966 - Гаяна здобула незалежність від Великої Британії

1972 - підписання в Москві "Основ взаємовідносин між СРСР та США" та радянсько-американського договору про обмеження стратегічних озброєнь (ОСВ-1).
Початок політики "розрядки"

Момент підписання договору ОСВ-1 президентом Ніксоном і генсеком Брежнєвим

1972 - у Берліні підписано транспортний договір між НДР і ФРН - перший державний договір між цими країнами

1981 - італійський уряд пішов у відставку через повідомлення про те, що сотні урядових чиновників пов'язані з таємною масонською ложею Пі-2

1987 - в СРСР ухвалено закон про кооперативи, яким надані більші можливості для індивідуальної трудової діяльності

1991 - у Грузії проведено президентські вибори; перемогу здобув Звіад Гамсахурдіа

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.