15 червня в історії

313 - візантійський імператор Константин оголосив свободу віросповідання і наказав повернути християнам конфісковану у них власність

1524 - селяни одного з німецьких сіл постали проти свого абата, з чого почалася Селянська війна у Німеччині

1594 - народився Ніколя Пуссен, французький живописець, філософ, мистецтвознавець

1752 - Бенджамін Франклін в експерименті з повітряним змієм довів електричну природу блискавки

1775 - за наказом Катерини ІІ російські війська під командуванням генерала Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ

1826 - Арканзас прийняли до складу США як 25-й штат

1843 - народився Едвард Гріг, норвезький композитор, диригент, піаніст

1844 - Чарльз Гудьїер запатентував спосіб вулканізації гуми

1867 - народився Костянтин Бальмонт, російський поет, один із зачинателів "срібного віку"

1869 - Джон Хайат в Олбані (штат Нью-Йорк) запатентував целулоїд

1882 - народився Митрофан Греков (Мартищенко), російський і радянський художник-баталіст ("Тачанка", "Трубачі Першої кінної"). Учасник громадянської війни - документаліст армії Будьонного

1896 - народився Іван Лихачов, один з організаторів радянського машинобудування.
Директор Московського автозаводу (зараз - Завод ім. Лихачова), в різні роки - нарком і міністр машинобудування й транспорту

1911 - у США засновано Computing-Tabulating-Recording Company.
Сьогодні вона відома під назвою IBM

1914 - народився Юрій Андропов, генеральний секретар КПРС у 1982-1984 рр.
Голова КДБ у 1967-1982 рр., голова президії Верховної ради СРСР у 1983-1984 рр.

Офіційний портрет Андропова - такий, як носили на дамонстраціях

1919 - до Тернополя вступили частини УГА. Закінчення першого етапу Чортківської операції

1920 - ухвалена конституція Естонської Республіки

1924 - народився Езер Вейцман, президент Ізраїлю у 1993-2000 рр.

1931 - ЦК ВКП(б) ухвалив постанову про будівництво Московського метрополітену

1934 - український націоналіст, член ОУН Григорій Мацейко у Варшаві вбив міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, помстившись за пацифікацію Західної України.
Розправа відбулася в ресторані "Товариський клуб" на вулиці Фоскаль, куди міністр прибув на обід. Мацейко підійшов до нього і спробував підірвати бомбу, як було заплановано. Коли пристрій не спрацював, він кількома пострілами смертельно поранив міністра.

Українська газета "Наш прапор" (Львів) із матеріалом про початок суду


Мацейкові вдалося уникнути арешту. Натомість Степана Бандеру та інших причетних до акції заарештували та засудили до страти та довгих років ув'язнення на гучному Варшавському процесі. Страта Перацького, з одного боку, викликала подальші репресії, зокрема було засновано політичний концтабір у Березі-Картузькій в білоруській зоні окупації. З іншого - польська влада не змогла більше приховувати "українську проблему", вона набула міжнародного звучання

1940 - радянські війська увійшли в Литву.
Литва висловила згоду на задоволення вимог уряду СРСР

1941 - Хо Ши Мін створив В'єтнамську незалежну лігу (В'єтмінь), закликавши до визволення країни від колоніалізму

1941 - народився Іван Миколайчук, український актор театру й кіно, режисер.
Сьогодні - 70 років від його дня народження

Іван Миколайчук

1945 - у Великій Британії розпущено "воєнний" парламент, який проіснував дев'ять із половиною років

1950 - Федеративна Республіка Німеччини прийнята в Раду Європи

1954 - у Базелі (Швейцарія) засновано Союз європейських футбольних асоціацій.
УЄФА постала після консультацій, початих федераціями футболу Франції, Італії й Бельгії. Спочатку до УЄФА входило 25 країн

1969 - 19-м президентом Франції обраний Жорж Помпіду

1980 - на стадіоні "Маракана" футбольна збірна СРСР у товариському матчі виграла у збірної Бразилії - 2:1

1985 - у ленінградському Ермітажі в присутності екскурсійної групи молодий чоловік вихлюпнув на "Данаю" Рембрандта сірчану кислоту з літрової банки, після чого з криком "Свободу Литві!" двічі штиркнув у картину ножем.
Злочинцем виявився душевнохворий литовець Бронюс Майгіс, який пояснив свої дії "політичними міркуваннями"

1986 - газета "Правда" оголосила про звільнення за недбалість керівників Чорнобильської АЕС

1988 - Верховна Рада Вірменії висловилася за приєднання Нагірного Карабаху

1989 - президент США Рональд Рейган посвячений в англійські лицарі

1990 - утворена Всеросійська державна телерадіомовна компанія (ВДТРК); перший голова - Олег Попцов

1992 - в. о. глави уряду Російської Федерації призначений Єгор Гайдар

1994 - Ватикан та Ізраїль установили дипломатичні відносини

2004 - виявлено перший мережевий вірус для мобільних телефонів - Cabir

2008 - у Севастополі відкрили пам'ятник російській імператриці Катерині II

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей