15 грудня в історії

37 - народився Нерон, римський імператор у 37-68 рр., останній із династії Юліїв-Клавдіїв.
Відомий деспотією, свавіллям, оргіями, убивством матері, гоніннями на християн, навмисним підпалом Риму та співочим талантом

Клавдій Цезар Нерон

1666 - у Москві відбувся суд над патріархом Никоном. Владику-реформатора позбавили сану і вислали у Ферапонтів Білозерський монастир

1699 - указом царя Петра I в Московії замість літочислення від "сотворіння світу" введено юліанський календар, відлік і святкування Нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня

1791 - у США після ратифікації набув чинності Білль про права - десять поправок і доповнень до конституції 1787 р., які законодавчо закріпили основні цивільні права (свобода совісті, слова і друку, зборів і носіння зброї)

1809 - Наполеон I змусив Сенат спеціальним указом санкціонувати своє розлучення із Жозефіною де Богарне

1832 - народився Александр Гюстав Ейфель, французький інженер-будівельник, спеціаліст із проектування сталевих конструкцій

1840 - останки імператора Наполеона I перенесені з острова Святої Єлени в Париж, у Дім інвалідів

1859 - народився Людовік (Елізер) Заменгоф, польський лікар єврейського походження, творець есперанто - найуспішнішої з усіх сконструйованих міжнародних мов (lingwe universala)

1910 - народився Джон Хеммонд, американський музичний продюсер, член Залу слави рок-н-ролу. Завдяки Хеммонду світ дізнався про такі імена, як Боб Ділан, Брюс Спрінгстін, Біллі Холідей та ін.
Сьогодні його столітній ювілей

1917 - "Сфатул церій" за підтримки УНР проголосив Бессарабію «Молдавською демократичною республікою у складі Російської федеративної демократичної республіки"

1918 - у Вільнюсі рада робочих депутатів на чолі з Пранасом Ейдукявічюсом проголосила встановлення радянської влади

1934 - народився Станіслав Шушкевич, білоруський політик і державний діяч, у 1991-1994 рр. - голова Верховної Ради Білорусі, підписант Біловезької угоди про розпад СРСР

1934 - розстріляні Григорій Косинка та Кость Буревій, українські письменники, обвинувачені сталінською владою в причетності до націоналістичної терористичної організації

1938 - під час випробувань нового літака І-180 загинув Валерій Чкалов, знаменитий радянський льотчик-випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу

1939 - в Атланті відбулася прем'єра фільму "Віднесені вітром".
Стрічка режисера Віктора Флемінга за романом Маргарет Мітчелл отримала вісім премій "Оскар" - рекорд, не побитий протягом двох десятиліть. На "Віднесених вітром" було продано більше квитків, ніж на будь-який інший голлівудський фільм. Із поправкою на інфляцію "Віднесені..." -  найбільш касова стрічка в історії кінематографу

Рекламний плакат "Віднесених вітром", 1939 р.

1941 - у Дробицькому яру під Харковом нацисти розстріляли близько 15 тисяч євреїв

1948 - під керівництвом Фредеріка Жоліо-Кюрі запущений перший французький ядерний реактор у форті Шатійон

1959 - державна комісія підписала акт про прийняття в експлуатацію першого в СРСР бойового ракетного комплексу міжконтинентальних балістичних ракет.  Ракети Р-7 були розроблені під керівництвом Сергія Корольова.
Через два дні був підписаний документ про створення нового виду збройних сил - Ракетних військ стратегічного призначення

1963 - радянському воротареві Льву Яшину присуджено "Золотий м'яч" і титул кращого футболіста Європи від журналу "Франс футбол"

Лев Яшин із "Золотим м'ячем" дизайну тих часів

1964 - у Канаді прийнято державний прапор із кленовим листом

1965 - перший груповий політ американських космічних кораблів "Джеміні-7" та "Джеміні-6А". Уперше у космосі опинилися одночасно чотири астронавти (Френк Борман, Джеймс Ловелл, Уолтер Шірра, Томас Стаффорд)

1970 - уперше на іншу планету здійснив посадку космічний апарат, посланий з Землі, - поверхні Венери досягла радянська міжпланетна станція "Венера-7". При цьому інформація з поверхні Венери надходила на Землю лише впродовж 20 хвилин

Капсула "Венери-7"

1975 - створене Радянське товариство з культурних зв'язків із співвітчизниками за кордоном (товариство "Батьківщина")

1978 - США оголосили про відновлення дипвідносин із Китаєм

1989 - початок революції в Румунії: населення міста Тімішоара спробувало перешкодити насильницькій депортації кальвіністського священика Ласло Текеша, представника угорської громади. Поліція і війська розігнали демонстрантів водометами.Незабаро рух протесту поширився на всю країну, й протягом тижня диктатура Чаушеску була скинута

1990 - Верховна Рада Киргизької РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет Киргизії

1993 - прем'єра фільму Стівена Спілберга "Список Шиндлера"

1995 - Європейський суд виніс рішення у т. зв. "справі Босмана", що спричинила переворот у футбольній трансферній політиці.
За поданням бельгійського футболіста Жана-Марка Босмана ухвалено постанову, за якою гравці отримали право вільно переходити в інший клуб після закінчення терміну контракту з попереднім клубом (без грошових компенсацій попередньому клубу). Також було скасовано квоти на легіонерів із країн ЄС

2000 - на знак протесту проти політики президента Леоніда Кучми на головній площі Києва були встановлені перші намети. Організаторами акції "Україна без Кучми" виступили 14 партій і сім громадських об'єднань, які створили Громадянський комітет захисту конституційних прав та свобод людини (співкоординатори - Юрій Луценко й Володимир Чемерис).
Детонатором акції непокори стала інформація, оприлюднена лідером Соцпартії Олександром Морозом, про причетність керівників держави до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе.
На тлі "касетного скандалу" та масових маніфестацій українці побачили істинне обличчя тієї влади: знесення наметів, провокації, міліція з кийками та ін. Розв'язка настала 9 березня 2001 р., коли в Києві відбулися сутички демонстрантів із загонами міліції й сотні активістів опинилися за ґратами

В інтернет-пошуковиках знайти фото зі старту "УБК" фактично нереально. Бо українська інтернет-журналістика почала розвиватися уже після старту "УБК"

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»