5 грудня в історії

1484 - Папа Римський Інокентій видав буллу, в якій надавав інквізиторам широкі повноваження у справі полювання на відьом

1360 - уперше вийшов в обіг французький франк

1766 - колишній морській офіцер Джеймс Крісті провів свій перший аукціон у Лондоні.
Тепер аукціон "Крістіз" (поряд із "Сотбіз") є найвідомішим у світі

1791 - помер Вольфганг Амадей Моцарт, видатний австрійський композитор

1803 - народився Федір Тютчев, російський поет

1820 - народився Афанасій Фет (Шеншин), російський поет

1848 - президент США Джеймс Полк підтвердив, що в Каліфорнії знайшли золото, чим спровокував золоту лихоманку 1849 р.

1854 - Аарон Аллен із Бостона запатентував театральні крісла з відкидними сидіннями, що дозволило зробити глядацькі зали більш місткими й полегшити прохід між рядами

1867 - народився Юзеф Пілсудський, визначний польський військовий і державний діяч, перший керівник відродженої Польщі (начальник держави в 1918-1922 рр., прем'єр-міністр у 1926-1928 і 1930 р.), засновник нової польської армії, маршал

Юзеф Пілсудський

1870 - помер Александр Дюма-батько, визначний французький письменник, автор "Трьох мушкетерів"

1878 - народився Олександр Олесь (Кандиба), український письменник, поет, громадський діяч

Олександр Олесь, який розповів, як "сміються й плачуть солов'ї"

1879 - у США запатентували першу автоматичну телефонну станцію (АТС)

1901 - народився Уолт (Уолтер) Дісней, визначний американський мультиплікатор

1904 - війни японці розгромили російський флот у Порт-Артурі

Гавань Порт-Артура (зараз - китайський Люйшунь). Листівка 1904 р.

1917 - у Києві відкрито Українську державну академію мистецтв. Першим її ректором став визначний графік Георгій Нарбут

1918 - підписано Договір про дружбу та співпрацю між Українською Державою та Грузинською Демократичною Республікою

1925 - прем'єра знаменитого фільму Сергія Ейзенштейна "Броненосець Потьомкін"

1929 - у складі СРСР створена Таджицька РСР. Перед цим Таджикистан був автономною республікою в складі Узбекистану

1929 - у США створена перша у світі організація нудистів (Американська ліга фізичної культури, організатор - німецький іммігрант Курт Бартел)

1931 - більшовики підірвали храм Христа Спасителя в Москві

1933 - у США скасовано запроваджений у 1919 р. "сухий закон" - після того, як Юта стала 36-м штатом, який ратифікував його скасування

1936 - ухвалена сталінська Конституція СРСР

1936 - Казахська та Киргизька автономні республіки у складі Російської Федерації перетворені на союзні.
Одночасно у складі РСФСР були утворені нові автономні республіки: Комі, Марій-Ел, Північна Осетія, Кабардино-Балкарія та Чечено-Інгушетія

1941 - початок контрнаступу радянських військ під Москвою

1945 - п'ять військових літаків США безслідно зникли в районі Бермудського трикутника

1957 - на Адміралтейському заводі в Ленінграді спущений на воду атомний криголам "Ленін" - перше у світі надводне судно з ядерною силовою установкою

Атомний криголам "Ленін"

1965 - у День радянської Конституції на Пушкінській площі в Москві відбувся мітинг гласності - перша публічна акція радянських дисидентів.
Основним гаслом мітингу була вимога гласності майбутнього суду над заарештованими незадовго до того Андрієм Синявським і Юлієм Даніелем. Також учасники мітингу тримали плакати із закликом "Поважайте радянську Конституцію!"

1971 - у Буенос-Айресі (Аргентина) відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку

Кобзар у Буенос-Айресі роботи Лео Молодожанина. Пам'ятник подарований українською громадою в Аргентині за два роки до 75-ї річниці прибуття перших емігрантів з України на знак подяки за наданий притулок


1991 - головою Верховної Ради обрали Івана Плюща (замість Леоніда Кравчука, який за підсумками виборів 1 грудня став президентом України)

1994 - в обмін на відмову України від ядерної зброї у Будапешті підписали меморандум про надання Україні гарантій безпеки з боку ядерних держав - США, Великої Британії та Росії

1996 - у Києві відбувся установчий з'їзд Аграрної партії України (із 2005 р. - Народна партія)

2001 - почався перший Всеукраїнський перепис населення.
Наступного року президент Кучма своїм указом призначив на цю дату професійне свято - День працівників статистики

2008 - помер Алексій II (Олексій Рідігер), патріарх Московський і всієї Русі (РПЦ)

 

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.