14 серпня в історії

1385 - у битві біля Альжубаротти 7 тисяч португальських солдатів розбили 30-тисячну іспанську армію, відстоявши незалежність Португалії

1385 - великий князь литовський Ягайло уклав Кревську унію з Польщею про об'єднання земель.
В обмін на це йому віддали за дружину 12-річну польську королеву Ядвігу, і Ягайло став королем єдиної держави.
Угода набрала чинності наступного року

1457 - у Майнці надруковано "Псалтир" - перша книжка, у якій вказані імена видавців.
Ними були Йоганн Фуст і Петер Шаффер

1775 - (3 серпня за старим стилем) російська імператриця Катерина ІІ видала маніфест про зруйнування Запорозької Січі і ліквідацію запорозького козацтва.
Після ліквідації Січі частина запорожців пішла на Дунай до Туреччини, інша - на Кубань

1777 - народився Ганс Крістіан Ерстед, данський фізик, перший дослідник електромагнетизму

1790 - у Верелі (Фінляндія) укладено мир між Швецією і Росією, який поклав край російсько-шведській війні 1788-90 рр.
Швеція відмовилася від союзу з Туреччиною, Росія - від втручання у внутрішні справи Швеції. В іншому договір по суті повторив умови Абоського мирного трактату 1743 р.

1860 - народився Ернест Сетон-Томпсон, канадський письменник, автор відомих творів про тварин

1867 - народився Джон Голсуорсі, англійський письменник

1880 - завершене будівництво Кельнського собору

1908 - у Фолкстоні (Англія) відбувся перший в історії міжнародний конкурс краси

1914 - народився Роман Лиско, блажений священомученик католицької церкви, священик УГКЦ, закатований НКВС 1949 р.

1919 - у Люцерні (Швейцарія) Конгрес Соціалістичного інтернаціоналу ухвалив декларацію про право на державний суверенітет країн, утворених на території колишньої Російської імперії: Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, України та Північного Кавказу.
У конгресі брали участь М. Грушевський, Д. Ісаєвич, Б. Матюшенко, П. Дідушок та ін. представники українських соціалістичних партій

1919 - після опублікування набула чинності Веймарська конституція Німеччини

1920 - Варшавська битва: польська армія почала контрнаступ проти частин Червоної армії

1920 - в Антверпені відбулася офіційна церемонія відкриття VII Олімпійських ігор.
Уперше було піднято олімпійський прапор: біле шовкове полотнище з вишитими на ньому п'ятьма переплетеними кільцями

Прем'єра олімпійського прапора на Іграх в Антверпені

1930 - прийнято постанову ЦВК і РНК СРСР "Про загальне обов'язкове початкове навчання"

1941 - рейсхміністр у справах східних територій Альфред Розенберг отримав від Степана Бандери офіційну відмову у виконанні ультиматуму (Німеччина вимагала скасувати проголошення незалежної Української Держави).
Відтак у вересні на І конференції ОУН(б) з огляду на вищезазначені події було вирішено вважати Німеччину ворогом нарівні з СРСР

1941 - під натиском німців радянські війська залишили обласний центр Кіровоград, місто Кривий Ріг; районні центри Софіївка Дніпропетровської області; Троянів Житомирської області; Варварівка, Казанка, Новий Буг Миколаївської області

1941 - підписання Великою Британією і США Атлантичної хартії

1943 - підписано наказ з приводу створення лабораторії № 2 АН СРСР Казані на чолі з професором Ігорем Курчатовим.
Лабораторія стала згодом Інститутом атомної енергії ім. Курчатова

1945 - у Москві підписаний радянсько-китайський договір про дружбу і співробітництво терміном на 30 років. Китай представляв уряд Чан Кайші

1945 - імператор Японії Хірохіто видав указ про капітуляцію Японії.
У ніч на 15 серпня прибічники продовження війни намагалися підняти заколот і силами однієї охоронної дивізії зайняли імператорський палац, але до ранку путч був придушений

1947 - Пакистан та Індія опівночі здобули незалежність від Великої Британії. Пакистан святкує цю подію 14 серпня, Індія - 15 серпня

1962 - у Франції завершене будівництво тунелю під Монбланом

1969 - у Північну Ірландію введені британські війська з метою припинення сутичок між протестантами й католиками

1971 - Бахрейн проголосив незалежність від Великої Британії

1980 - на верфі ім. Леніна у Гданську (Польща) 17 тисяч робітників під проводом профспілкового лідера Леха Валенси почали страйк, який став початком демократизації Польщі й повалення комуністичного уряду Ярузельського

Двір верфі ім. Леніна під час страйку, організованого профспілкою "Солідарність"

1983 - на першому чемпіонаті світу з легкої атлетики, що проходив у Гельсінкі, сенсаційну перемогу в стрибках із жердиною здобув 19-річний дебютант радянської збірної українець Сергій Бубка. Він подолав висоту 5 м 70 см

1986 - ЦК КПРС ухвалив припинити роботи з перекидання сибірських річок

1992 - Борис Єльцин підписав указ, який дав старт чекової приватизації у Росії

1992 - грузинська армія вступила на територію Абхазії. Початок грузино-абхазької війни

1992 - почався другий чемпіонат України з футболу у вищій лізі.
Уперше він проводився за європейською системою розіграшу - осінь-весна

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.