АНОНС: Лекція Руслана Забілого "Моральний кодекс УПА"

13 серпня у Києві відбудеться лекція історика і військовослужбовця Руслана Забілого "Моральний кодекс УПА".

Хто командир? Який він? Чи дбає про свій підрозділ? Такі питання не просто так турбують військових. Психологічна атмосфера у підрозділі впливає на те, чи будуть бійці згуртовані, дисципліновані, готові до бою, здатні діяти самостійно або працювати разом з іншими. І саме командир відіграє у цьому велику роль.

Як дбали про морально-психологічний стан бійців та згуртованість підрозділів в Українській повстанській армії, яка не мала власної держави і перебувала в умовах постійної загрози? У радянській пропаганді образ УПА зводиться до міфу про "банду". Насправді ж це була дисциплінована структура зі своєю системою самоврядування, підготовки та відповідальності. Порядок тримали не лише на наказах, а й на особистій участі командирів, які відповідали за своїх бійців, дбали про них, заохочували та навчали.

Командир – це не лише лідер, а й опікун за долі людей, який не відсторонюється від труднощів, а дбає про добробут в колективі. Так було в УПА – і Хартія продовжує цю традицію.

Як в УПА формували взаємодовіру та згуртованість? Як командири зміцнювали бойовий дух повстанців? Якою була система заохочень – і чому вона більше нагадувала лицарську традицію, ніж радянську муштру? Про моральні принципи та внутрішню дисципліну в УПА – і про те, як цей досвід може працювати для сучасного війська – розповість Руслан Забілий, кандидат історичних наук, дослідник визвольного руху, старший сержант бригади "Хартія", директор Національного музею "Тюрма на Лонцького".

Коли: 13 серпня, середа, о 19:00

Де: Київ, Хартія-Хаб

Вхід вільний за умови реєстрації.

 

Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.