Спецпроект

Янукович не хоче давати Шевченківську премію за твори про Голодомор?

Президент Віктор Янукович викреслив із положення про національну премію імені Тараса Шевченка пункт про нагородження за твори, що висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років.

Своїм указом від 4 жовтня президент Віктор Янукович затвердив положення про премію імені Тараса Шевченка. Також у цьому указі зазначається про втрату чинності деяких доповнень, виданих ще президентом Віктором Ющенком.

Зокрема, йдеться про указ Ющенка від 2007 року, яким президент пропонував відзначати Шевченківською премією не лише видатні твори, але й твори про Голодомор 30-х років.

На зникнення цього пункту у новому розпорядженні Віктора Януковича звернув увагу Центр дослідження визвольного руху, повідомляє "УП.Життя".

Також у центрі нагадують, що 27 листопада відзначатиметься День пам'яті жертв Голодомору-геноциду '32-33 років в Україні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.