Спецпроект

Янукович не хоче давати Шевченківську премію за твори про Голодомор?

Президент Віктор Янукович викреслив із положення про національну премію імені Тараса Шевченка пункт про нагородження за твори, що висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років.

Своїм указом від 4 жовтня президент Віктор Янукович затвердив положення про премію імені Тараса Шевченка. Також у цьому указі зазначається про втрату чинності деяких доповнень, виданих ще президентом Віктором Ющенком.

Зокрема, йдеться про указ Ющенка від 2007 року, яким президент пропонував відзначати Шевченківською премією не лише видатні твори, але й твори про Голодомор 30-х років.

На зникнення цього пункту у новому розпорядженні Віктора Януковича звернув увагу Центр дослідження визвольного руху, повідомляє "УП.Життя".

Також у центрі нагадують, що 27 листопада відзначатиметься День пам'яті жертв Голодомору-геноциду '32-33 років в Україні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.